Чорниця звичайна – Vaccinium myrtillus. Має такі українські народні назви – афина, афина борина, афинник, афиня, блакитна ягода, борівка, борівка чорна, боровиця, боровниця, дурниця, чарніци, чениця, черника, черниці, черниця, черничка, чернишик, чорниці, чорниця, чорниця- борівка, чорні ягоди, чорноризка, яфина.
Російські назви – черника обыкновенная, черника миртолистная. Суниця та чорниця – ягоди-сестри. Ростуть поруч, цвітуть одночасно, плодоносять майже разом (суниця трохи раніше). Чорниця масово росте на Поліссі в соснових борах пристигаючого та стиглого віку. Її збирають великими кількостями, хоч це і нелегка робота в літню спеку. У період плодоношення ягоди чорниці стають для жителів Полісся основним заробітком та важливим продуктом. Її споживають у сирому вигляді, розім’яті зі сметаною чи цукром, настоюють на цукрі, варять варення, перетирають і консервують із цукром, сушать на зиму, заморожують, варять вареники, печуть пироги, пончики і т. д. Усі – від малого до великого – поїдають ягоди чорниці з великим задоволенням. Надзвичайно смакує морозиво з чорницею. А продають ягоди на ринках, біля автотрас. Їх добре купують не лише через гарний смак та користь, а й тому, що люди знають ціну такій роботі. Надзвичайно видовищним є продаж чорниць селянами із березових коробок на ринках. Коли натруджені жіночі руки, чорні від ягід, насипають плоди у склянку, одразу виникає думка: як це непросто йти за кілометри від своєї оселі, у спекотну пору, відмахуючись від комарів, годинами збирати ягоди, а потім нести їх додому. Згодом жінка їде до міста і впродовж дня стоїть під сонцем на ринку, продаючи чорницю… У радянські часи промислове виробництво давало нам для споживання продукти з чорниці: чай, соки, компот, варення, цукерки, сиропи, киселі. Чорниці, як і суниці, займають особливе місце на Поліссі. Заготівельники скуповують цю ягоду без обмежень, потім відправляють у країни Західної Європи, де її переробляють на ліки, продукти харчування і фарбу для одягу та кузовів автомобілів. Люди не забувають про власні потреби, тому залишають необхідну кількість чорниць для своїх сімей. Хто не лінується – добре заробляє за сезон. Користь від чорниці – не тільки людям. Птахи, які харчуються її плодами, – тетеруки, глухарі, рябчики – пасуться на чорничниках у пору дозрівання цілими виводками. Це особлива ягода Полісся. Сама вона настільки смачна, що не потребує ніяких добавок при вживанні у свіжому вигляді та під час підготовки для зберігання на зиму. У смакових компонентах чорниці немає нічого зайвого, як і жодної недостачі. Такою її створила природа. Про цю ягоду, її харчові та цілющі властивості знають люди: її не треба рекламувати. Чорниця – соковита лісова ягода, у ній немає нічого зайвого, окрім, хіба, насиченого кольору, котрий подекуди так важко відіпрати від дитячих сорочечок і штанців. Валерій ПНЕВСЬКИЙ Фото автора
|