Уже за підсумками першого туру виборів Україна отримала нового главу держави. І ще навіть не ставши на червоний килим інавгурації, Петро Порошенко зіштовхнеться з низкою викликів, яких не мав до цього жоден український Президент. Анексований Крим, громадянська війна на Сході, загроза розширення зон дестабілізації, вкрай погана економічна ситуація у державі та суцільна розбалансованість. Мільйони громадян із надією чекають кроків, які виправлять ситуацію, стабілізують державу, принесуть мир, злагоду та добробут на територію України.

7 червня Петро Порошенко присягнув на вірність українському народу на Конституції країни і старовинному Євангеліє 16 ст. Главі держави вручили знаки президентської влади – гербову печатку і булаву Президента України.
На інавгурації були присутні понад 20 лідерів різних країн. Ніхто не залишився байдужим до слів, сказаних новим лідером українського народу. Відверта і наче викарбувана інавгураційна промова Президента України Петра Порошенка розпочала нову суспільну реальність, принаймні так відчувалося під час її проголошення. Ось основні витяги із президентського спічу, які вже стали історією і… поштовхом до дій.
«Дорогі співвітчизники, від Львова до Донецька, від Чернігова до Севастополя! Ми, українці, «живий вогник у сім’ї європейських народів і діяльні співробітники європейської цивілізаційної праці». Так казав Іван Франко. «Стояти ногами й серцем на Україні, свої голови держати в Європі», – заповідав Михайло Драгоманов. Повернення України до свого природного, європейського стану було омріяне багатьма поколіннями. Диктатура, що панувала останніми роками в Україні, прагнула позбавити нас цієї перспективи – народ повстав. Переможна Революція гідності змінила не лише владу. Країна зробилася інакшою. Іншими стали люди. Настав час невідворотних позитивних змін. Щоб запровадити їх, нам необхідні в першу чергу мир, безпека та єдність. {…} У глави держави – широкий вибір різноманітних інструментів для забезпечення територіальної цілісності України і мирного життя громадян. Повноважень і рішучості не забракне. Я не хочу війни. {…} Я прагну миру і доб’юся єдності України. Тому розпочинаю свою роботу з пропозиції мирного плану. Наполегливо закликаю всіх, хто незаконно взяв до рук зброю, скласти її. У відповідь гарантую, по-перше, звільнення від кримінальної відповідальності тих, на чиїх руках немає крові українських воїнів та мирних людей. І тих, хто не причетний до фінансування тероризму. По-друге – контрольований коридор для російських найманців, які захочуть повернутися додому. По-третє, мирний діалог. {…} Сьогодні окремо хочу звернутися до співвітчизників із Донеччини та Луганщини.
Дорогие наши братья и сестры, сограждане! Многие из вас уже успели ощутить на себе «прелести» правления террористов. {…} Но мы ни при каких обстоятельствах не оставим вас в беде. Всенародные выборы Президента поставили жирный крест на мифе о якобы нелегитимной киевской власти. Этот миф посеян и взращен российской пропагандой и кланом Януковича, который предал Донбасс и ограбил его еще в большей степени, чем всю страну. {…} С чем я как Президент приеду к вам в самое ближайшее время? С миром. С проектом децентрализации власти. С гарантией свободного использования в вашем регионе русского языка. С твердым намерением не делить украинцев на правильных и неправильных. С уважительным отношением к специфике регионов. К праву местных громад на свои нюансы в вопросах исторической памяти, пантеона героев, религиозных традиций. С проработанным еще до выборов совместным проектом с нашими партнерами из Евросоюза по созданию рабочих мест на Востоке Украины. С перспективой инвестиций, с проектом программы по экономической реконструкции Донбасса. {…}
Україна – різноманітна, але вона сильна духом і духом єдина! Прагнення до миру та соборності нашої держави домінує в усіх областях України. Я глибоко вражений патріотизмом мешканців південних та східних українських областей від Одещини до Харківщини. Мир іще не настав, але вже сьогодні ми твердо можемо сказати, що важкі випробування об’єднали українську родину. {…} Мир, якого ми сподіваємося досягти найближчим часом, не буде тривалим, якщо ми належним чином не зміцнимо нашу безпеку. {…} Найнадійніші наші союзники і найкращі гаранти миру – армія, флот, Нацгвардія та професійні спецслужби! Ніхто нас не захищатиме, доки ми не навчимось оборонятися самі. {…} Росія окупувала Крим, який був, є і буде українським. Ні з ким не може бути компромісу в питаннях Криму, європейського вибору і державного устрою. А все інше повинно обговорюватися і вирішуватися за столом переговорів. {…} Європейська демократія для мене – найкращий спосіб державного правління, винайдений людством. Саме європейський досвід підказує нам, що значну частину повноважень уже зараз треба делегувати з центру місцевим органам влади. {…} Ми вміємо і хочемо жити власною працею, здатні бути творчими та інноваційними. Ми вже навіть вчимося не заздрити успіху сусіда чи колеги. Але ми й досі пасемо задніх. Чому? Тому що на відміну від нас країни європейської спільноти побудували економіку вільної конкуренції. Нових ідей, ділової ініціативи, наполегливої праці, постійного самовдосконалення. Так буде і в Україні. Але для цього треба знищити корупцію. В тому, що Україна прийшла до кризи державності, є частка відповідальності кожного з нас. Хтось вважав нормою не сплачувати податки. Хтось розкошував за державний рахунок. Хтось голосував і мітингував за гроші. Хтось отримував незаслужені пільги і нагороди. А всі разом руйнували фундамент суспільної довіри, засади права й суспільної організації. Європейський вибір України – це серце нашого національного ідеалу. {…} Моя ручка – вже в руках, і як тільки ЄС ухвалить відповідне рішення, підпис українського Президента миттєво з’явиться під цим доленосним документом. {…} Те ж стосується і якнайшвидшого запровадження безвізового режиму для України з ЄС. Ми завершили перший етап і дуже швидко зможемо завершити другий, щоб уже з січня 2015 року українці мали можливість подорожувати без віз. Угоду про асоціацію розглядаємо лише як перший крок до повноправного членства України в ЄС. {…} Для реалізації наших амбітних планів потрібні не лише мир та єдність країни, але й консолідація всіх патріотичних, проукраїнських, проєвропейських сил. Маємо постійно тримати в пам’яті суворі уроки національно-визвольних змагань сімнадцятих-двадцятих років минулого століття. Тоді наші політики не змогли об’єднатися, спільно протистояти агресії. {…} Ми не сміємо повторити помилки і маємо забезпечити злагоджену роботу Президента, Верховної Ради та Кабміну. Настав час будувати нову велику країну. {…} Ми – народ, що був одірваний від своєї великої Батьківщини Європи – повертаємося до неї. Остаточно і безповоротно. Мир нам! Нехай нас благословить Господь! Слава Україні!».
Під час інавгурації Президента виникла непередбачувана ситуація: коли  Петро Порошенко проходив червоною доріжкою, солдат Почесної варти через сонячний удар та запаморочення випустив зброю із рук. Тисячі людей сприйняли це як добрий знак. Знак припинення війни, знак того, що зброю незабаром буде опущено. Як хочеться у це вірити! Як і в слова Президента, на котрого сьогодні неймовірно багато сподівань.

Оксана ЧУРИЛО
Фото із інтернет-ресурсу