Бузина чорна – sambucus nigra L. Українські назви – баз, базник, бездерево, безд, бзик, бзина, бзина чорна, бзиско, бзік, боз, боздер, боздерево, бозина, бозник, бозняк, будзина, буже, буз, бузина, бузина біла, бузина чорна, бузник, бузок, пусторил, пусторосль, хїбза, хабзина.
Російські назви – бузина черная, бузовник, бузник, пищальник, цевочник.

Найпоширеніші види роду Бузина в умовах Західного Полісся – це бузина чорна, бузина червона і бузина трав’яниста. В цьому випадку бузина чорна – це листопадний високий кущ або деревце до 2-6 м заввишки. Кора сіро-коричнева, дрібнотріщинувата.
Листки супротивні непарноперисті з 5-7 листочками. Квітки дрібні, зібрані в густі, верхівкові, плоскі щитки, пахучі, білі, зі специфічним запахом.
Плоди дрібні, чорні, ягодоподібні, кулясті з трьома кісточками, блискучі, їстівні, дозрівають у кінці серпня. Рослина тіневитривала, холодостійка, вибаглива до родючості ґрунту. Серед усіх деревних та чагарникових порід деревина бузини чорної найстійкіша до загнивання.
Трапляється як підлісок у широколистяних лісах, створює суцільні зарості вільхових насаджень на вологих торф’янистих ґрунтах, любить рости на околицях лісу. Часто трапляється в селах біля житлових будинків. Є правило: не можна будувати хату на місцях, де росте бузина чорна, бо хворітимуть люди, які проживатимуть у цій оселі.
Бузину чорну часто висаджують у садах та парках.
Квітки бузини чорної кладуть у тісто, і це надає йому мигдального аромату. З них варять варення. Стиглі чорно-фіолетові ягоди – приправа для супів. З цукром та медом із них виготовляють мармелад.
Ця рослина дає дубильні і фарбувальні речовини. Відваром ягід бузини чорної фарбують шовк в оливковий колір.
Деревина бузини ціниться за пористість та м’якість і використовується для виготовлення так званих бузикових паличок, які застосовують у лабораторіях.
Бузина також відома як ґрунтопокращувальна чагарникова порода.
Бузина чорна з давніх часів популярна у Європі. Вважається, що вона не тільки цілюща, але й сприяє продовженню життя і дає можливість заглянути у майбутнє. Тому прирівнювалася до священного деревця. Ягодам бузини, якщо їх постійно вживати як їжу, приписують довголіття. Можливо, сама назва рослини походить від ймення іранського народного музичного інструмента – самбука, який виробляли з деревини бузини. Квіти є складовою частиною всесвітньо відомого «сен-жерменівського» чаю.
Плоди бузини чорної додають у виноградне вино для підсилення кольору і надання йому мускатного смаку.
З лікувальною метою використовують квітки, кору та плоди бузини чорної. Квітки збирають у період їх повного розкривання, зрізуючи все суцвіття. Сушать на свіжому повітрі та відділяють від щитків. Кору знімають напровесні перед сокорухом, плоди у період повної стиглості – тоді вони мають чорний блиск. Сушать їх у печах або приміщеннях, які добре провітрюються.
У квітках бузини чорної знайдено флавоновий глікозид рутин, дубильні речовини, холін, мінеральні солі, органічні кислоти, пентозалини, ефірну олію, до складу якої входять парафін і терпени, глікозид самбунігрин, що під впливом емульсину розпадається на глюкозу і бензалціанідрин, з якого виділяються альдегіди. З квіток виділяються речовини, подібні за дією до статевих гормонів.
Плоди бузини чорної містять органічні кислоти (винну, оцтову, валеріанову, лимонну), дубильні речовини, цукри, сліди летких олій, подібні за складом до тих, що наявні у квітках, амінокислоту тирозин, мінеральні солі, в яких є йод, антоціановий глікозид, що гідролізується до глюкози й аглікосанбуцину, ретинол і аскорбінову кислоту.
Дія квіток, кори і листків – потогінна, протизапальна. Плоди мають потогінні, послаблювальні й антиспазматичні властивості.
Препарати бузини чорної використовують у науковій і народній медицині. Настої та відвари її квіток – при гострому та хронічному циститі, пієлонефриті, особливо при захворюваннях дихальних шляхів, зокрема при бронектатичній хворобі. Чай із бузини чорної п’ють як потогінний засіб. Препарати рослини досить ефективні при лікуванні хронічної ниркової недостатності. Ще активніше діє в цьому випадку корінь бузини чорної, водний екстракт якого значно посилює діурез і збільшує виділення сечі.
Лікувальні препарати слід обов’язково використовувати з дозволу та під наглядом лікарів, яким у свою чергу допомагають матеріали видання «Довідник із фіто-терапії» (автор Ф. І. Мамчур).
Книга «Лікарські рослини і способи їх застосування в народі» (автори М. А. Носаль і І. М. Носаль), відома широкому загалу читачів, вказує, як правильно застосовувати бузину чорну в умовах Західного Полісся.
Народні умільці рекомендують квітки бузини зберігати у сухому місці. Найкраще – у жерстяних коробках, а ягоди – у мішечках. Ягоди легко пліснявіють, їх треба час від часу просушувати.

Валерій ПНЕВСЬКИЙ
Фото автора