До роду Бруслина (Euonymus L.) належить близько 220 видів, що ростуть у широколистяних і гірських лісах Європи, Азії, Австралії, Північної та Центральної Америки. Рід Бруслина представлений в Україні шістьма видами. На Західному Поліссі найчастіше в лісах трапляються бруслина європейська і бруслина бородавчата.

Бруслина бородавчата – (Euonymus verru­-cosa Scop.). Російська назва: бересклет боро­давчатый, сорочьи очки.
Українські народні назви: бересклен, бересклеп, бересклет, бересклет бородавчастий, биручина, брузлевина, брузлелина, брузьлевина, бруслевина, брусленина, бруслилина, бруслина, брусника, брустина, брустинина, вересклед, вересклень, вересклеп, дрислявина, кленина, муда, мудина, муді, нуда, нуда попова, попова мудь, проскурина, смердюха, собача нуда, сорочі очі, трощак, футарайки, черемшина.
Бруслина бородавчата – це кущ до 2,5 м заввишки. Пагони і гілки густо покриті коричневими бородавками (від чого і назва). Листки супротивні, як у бруслини європейської, яйцеподібні чи ланцетні, розміром 6-8 на 2-3 см. Квітки двостатеві, чотирипелюсткові, червоно-коричневі діаметром 6-9 мм, зібрані в пазушних китицях по 3-4 штуки, на квітконіжках завдовжки 2,5-3 см. Цвіте пізніше від бруслини європейської. Плоди – коробочки, чотирилопатеві, жовто-червоні. Насінини чорні, наполовину покриті яскраво-червоними принасінниками.
Квіти бруслини бородавчатої мають неприємний запах.
Бруслина європейська – (Euonymus euro­paea L.). Російська назва: бересклет европейский.
Українські народні назви: бересклет, божі очі, брузленина, брузьмел, бруселина, брусилина, брусинина, бруслевина, брусленина, бруслина, бруслина звичайна, вересклеп, вересклед, вовчі серги, жигалок, чемелина, чермил, кислянка, клещевина, кленина, котові яйця, котячі яйця, мересклетина, мудє попове, мудина, муда попова, мудь, ниревина, нудя, попова нуда, просвир, прискорина, проскорина, проскурина, саклак, свидина, сліпокурник.

Бруслина європейська – деревце до 4-6 м заввишки чи кущ із темно-зеленими, чотиригранними (завдяки формуванню коркових паростків) пагонами і гілками. Листки супротивні, яйцеподібні чи еліптичні, розміром 6-10 на 3-4 см, верхівка загострена, основа клиноподібна, краї пилчасті. Квітки двостатеві, довгочерешкові, зелено-жовті, діаметром 6-10 мм, зібрані в пазушні виїмчасті напівокружки по 4-8 штук. Плоди – коробочки, чотирилопатеві, рожево-червоні, діаметром 8-12 мм. Насінини буро-коричневі, повністю покриті оранжевим принасінником.
Обидва види рослини отруйні і є одночасно джерелом для добування гутаперчі, яка використовується як ізоляційний матеріал (для обкладки підводних кабелів, частин хімічної апаратури, що піддається дії кислоти та лугів) для медичних інструментів, матриць у друкарській справі, для виготовлення клею, що скріплює гуму та шкіру.
До 1935 р. СРСР не мав свого джерела для одержання гутаперчі. 1931-го бруслина була введена в культуру лісового господарства.
Учений Боссе у 1932 р. вперше в бруслині віднайшов гуту, яка нагромаджується в основному в особливих клітинах первинної кори коренів. Є вона в стеблі і листках.
У період технічної стиглості суха кора коренів бруслини бородавчатої містить 10-14% гути (часом до 30%) і 2-4% смоли, а бруслина європейська – відповідно 5-8 і 3-5%.
У народній медицині плоди бруслини європейської та бородавчатої застосовують як блювотне і сильне проносне, при хронічній малярії. Плоди і листки проти глистів, корости, олія з насіння – для знищення комах. Плоди мають властивість збуджувати діяльність статевих органів.
У корі, плодах і коренях обох видів бруслини міститься глюкозид евонімін, в олії з насіння є траіцитин. Евонімін діє на організм як проносне, а також впливає на серце схоже до наперстянки. При поїданні кори і листя бруслини вівці і кози отруюються, з’являються кольки, блювота і пронос.
У наукових виданнях у більшості випадків навіть не згадують обидва види бруслини. Завдяки Е. Я. Єліну, М. Я. Зеровій, В. І. Лушпі, С. І. Шабарову (книга «Дари лісів») ми знаємо про використання, вміст речовин, лікувальні властивості та протипоказання бруслини бородавчатої та бруслини європейської. Ці рослини потребують більш детального вивчення з ціллю подальшого застосування.
У науковій медицині плоди цих рослин не використовують через отруйність, але з них виготовляють гомеопатичні засоби. Колись їх використовували при серцевих захворюваннях.
Освічені мисливці знають, що восени часто можна побачити короткокрилих рябчиків в бруслинниках, де вони поїдають насіння.

Валерій ПНЕВСЬКИЙ
Фото автора