Щойно сходить сніг – на берегах річок і струмків, обривів, уздовж доріг з’являються дрібні жовтувато-золотисті квіти мати-й-мачухи. Свою незвичну назву квітка отримала завдяки будові листя. Його нижній бік пухнастий і м’який – «мати», а верхній гладенький і холодний – «мачуха». Нижній бік листя мати-й-мачухи випаровує воду слабше, а тому «мати» тепліша за «мачуху».
Ця багаторічна рослина поширена майже на всій території Євразії, трапляється також і у Північній Африці та Америці (як заносна рослина). А в Україні цвіте впродовж усієї весни.
Листки мати-й-мачухи використовують як відхаркувальний засіб при хворобах дихальних шляхів та при кашлі. У народній медицині листки і кошики квітки рекомендують при стенокардії, бронхіальній ас ... Читати далі »

На лісовій галявині або на схилі яру, де цвіте верба, можна побачити джмелів. Восени вся джмелина сім’я гине. Залишаються зимувати лише молоді самки. Ось вони й вилазять зі своїх схованок. Зігрівшись на сонці, летять до золотистих котиків на вербі, щоб поживитися нектаром. Доки ночі холодні, ховаються у затишних місцях. А потім кожна джмелиха не один день літатиме низько над землею, зазиратиме в тріщини, старі нори, шукаючи місце, щоб облаштувати свою «домівку». Тут вона створить нову сім’ю.
Анна ШНЕТ
Фото Анастасії БОВЧАЛЮК