Лісівники
підготували новорічні ярмарки із зеленими красунями. Детальніше – у рубриці
«новини звідусіль», а також коротко про головні події у житті лісівників різних
регіонів України.
Щиро вітаю усіх із Новим роком та Різдвом Христовим! Нехай рік прийдешній стане вдалим для всіх. Щоб любов, злагода та гармонія панували у кожній оселі, а згуртованість, наполегливість та плідна праця були вірними помічниками у звершенні добрих справ. Бажаю кожному міцного здоров’я, натхнення, теплих посмішок і щирих друзів, успіхів у всіх починаннях і ділах, досягнення поставлених цілей та здійснення мрій! Божого благословення вам!
З повагою начальник Волинського обласно
... Читати далі »
Всі країни повинні зробити внесок у боротьбу зі змінами клімату і підвищенням температури на землі – саме такий лейтмотив конференції ООН із питань клімату, яка відбулася наприкінці листопада у Варшаві.
На конференції сторони узгодили план роботи над новою угодою. Тепер замість конкретних зобов’язань щодо зниження рівня викидів кожна країна має сформулювати, у чому саме полягатиме її внесок у боротьбу зі змінами клімату. Міністр навколишнього середовища Польщі Марчин Королец, який був головуючим на конференції, відмітив, що такі нововведення, попри юридичну невизначеність, є позитивним зрушенням. Проте, не чекаючи закінчення переговорів, Варшаву на знак протесту залишили представники 13 найкрупніших міжнародних суспільних організацій, серед
... Читати далі »
Яка б не була ситуація у державі, як би не було добре чи сутужно жити, але поряд із клопотами щоденними перед новорічними святами думок додається. Бо ж яке Різдво без ялинки? Який Новий рік без подарунків під пухнастою красунею, що так чекає наша малеча. А ритуал самого прикрашання новорічного дерева… Це ж справжнє свято для родини! Відтак лісівникам розслаблятися не доводиться. Щороку вони активно працюють над тим, аби перед новорічними святами забезпечити всіх охочих хвойним символом добра і достатку.
Цього року лісівники підготували справжні новорічні ярмарки. Тут можна знайти ялини та сосни на будь-який смак. Наприклад, волинські лісівники планують реалізувати понад 100 тис. ново
... Читати далі »
При Вінницькому обласному управлінні лісового та мисливського господарства успішно діє лісівничий еколого-просвітницький центр. Начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Бондар наголошує на тому, що логічним продовженням розпочатої роботи є створення таких лісівничих еколого-просвітницьких центрів безпосередньо на держпідприємствах лісового господарства краю. Адже частими гостями в обласному центрі є школярі з усього регіону, студенти вузів, училищ, середніх спеціальних навчальних закладів. У гарячі дні тут буває на уроках природи по 100-120 дітей, переважно – з обласного центру. Тому є велика потреба, аби такі центри були в усіх районах області.
Недарма днями у ДП «Вінницький лісгосп» відкрили перший в області лісівничий еколого-просвітницький центр. Діє він на базі учнівсько
... Читати далі »
Переді мною – красивий чоловік. М’які риси обличчя, добрі сірі, трохи втомлені очі, зачіска – волосинка до волосинки (партійний вишкіл!!!), бездоганний класичний костюм, нейтрального кольору сорочка, зі смаком підібрана краватка, вроджена елегантність світського лева...
Але хтось колись із великих сказав, що тільки дві якості роблять людину справді красивою. Можна бути спокійно-медитативним, шалено-активним, надміру компанійським чи мовчазним, вишукано-елегантним чи брутальним – це не важливо. І лише дві якості змінюють усе. Перша з них – щиросердечність, відкритість перед самим собою. Іншу якість автору складно назвати одним словом. За початковим задумом, тут, можливо, підійшло би слово «духовність», але воно настільки дискредитоване і вихолощене, що в ньому мало чого залишилос
... Читати далі »
Кожній людині Господь вручив таланти: комусь – один, а комусь – усі п’ять. Якщо закопувати Божі дари, то життя наше буде порожнім, якщо ж використовувати, розвивати і примножувати їх, то відкриємо для себе дивовижний світ і себе відкриємо для цього світу.
Зустрівшись із Павлом Корнійчуком і познайомившись із його роботами, я подумала: «Ого, він належить до тих небагатьох, кому довірено не один, а кілька талантів». Павло – цікава і різностороння особистість. Він виготовляє чудові вироби з дерева: від дрібних іграшкових песиків до великих драбин, ліжок, ігрових майданчиків. Кожна річ, зроблена руками луцького майстра, – унікальна і неповторна. Цією справою Павло Олексійович професійно почав займатися т
... Читати далі »
В Новоайдарском учебно-реабилитационном центре уже который год плодотворно работает школьное лесничество. Основал его учитель УРЦ Анатолий Солодуха. С тех пор не одно поколение школьников входит в большую жизнь с надежным багажом знаний о родном крае, о флоре и фауне Донецкого региона. В настоящее время работу школьного лесничества возглавляет Олег Котовой.
Сейчас ребята готовят лесничество к зиме. В свободное от учебы время Влад Мосяж, Иван Кривякин, Максим Бондарь, Андрей Веклич, Алексей Носков, Александр Платонов, Артем Рыбалко, Виталий Павленко в школьных мастерских изготавливают кормушки для птиц, остающихся зимовать в нашей местности. Зима, судя по всему, предстоит суровая – с морозами и метелями, потому пернатым будет трудно добывать себе корм. Вот и решили учащиеся сделать как
... Читати далі »
30 київських лісівників на чолі з головним лісничим Русланом Гузенком відвідали Волинь із метою обміну досвідом у лісовій галузі. Насичена програма передбачала візит до кількох об’єктів у ДП «Маневицьке ЛГ», а також базисних розсадників ДП «Ратнівське ЛМГ» та ДП «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр».
На територій Вовчецького лісництва Маневицького лісгоспу показали ділянки природного поновлення корінних соснових деревостанів. Директор ДП «Маневицьке ЛГ» Володимир Радіон коротко пояснив технологію робіт на прикладі лісових ділянок у 34 кварталі. За словами Володимира Радіона, у 2011 р. сприяння природному відновленню проводили на площі 16 га, у 2012-му – на 30 га, у 2013-му – на 50 га. Наступного року
... Читати далі »
Люди часто приурочують традиції до свят. Зокрема в Україні, за повір’ями, до свята Благовіщення не дозволяється працювати на землі. Але країна складається із багатьох кліматичних зон та й погода вносить корективи у початок обробітку землі. До релігійних свят були також прив’язані терміни полювання. Тобто релігійні свята використовувались у звичаєвому праві як точки відліку початку та завершення термінів.
Варто зазначити, що звичаєве право визначало ці терміни до моменту прийняття мисливського законодавства, яке керувалося не релігійними святами, а конкретно визначало терміни полювання кожного з видів дичини. Зокрема у Польщі за панування Владислава Ягайла (1351-1434) визначалося, що полювати на зайців на чужій землі можна від дня святого Войцеха (23 квітня) і до збору урожаю, що збігал
... Читати далі »
Тепе-Кермен (у перекладі з тюркської – «фортеця на вершині») – невелике печерне місто в Криму біля села Кудрине Бахчисарайського р-ну, що розташоване на окремій горі висотою 544 м над рівнем моря.
Піднятися на плато можна лише з північно-східного боку. Місто, яке складається з 250 печерних камер, існувало в період із VI по XIV ст. Воно було природною фортецею для представників давніх народів – кіммерійців, таврів, пізніше – християнських монахів, які переховувалися від іконоборських гонінь. Тут є дві печерні церкви з висіченими хрестами, написи грецькою, могили, видно сліди фундаментів. Вважають, що велику частину печер мешканці використовували як підвали та хліви. Тут утримували тварин, зберігали воду та припаси. Досі не зрозуміло з якого джерела жителі міста брали воду. Колодязів не виявле
... Читати далі »
хочеться ще. Не побував жодного – все одно знову хочеться. Бо там – вишукана архітектура, омріяна Європа, як вона є, там велич храмів, розкіш палаців, а ще…море пива.
Я не про те, як українці полюбляють цей хмільний продукт (бо ж навіщо їхати пити пиво аж у Прагу, якщо й у нас їхнього – хоч бочкою!). Я про те, як, звісно, маючи повні кишені щастя, можна спочатку посмакувати смачним продуктом, а потім вкупі із сім’єю гайнути у Прагу. Ех… Михайло Пянов теж не думав, що так буває, хоч і не раз
... Читати далі »
Скільки б не було нас – змінних поколінь та епох – зв’язок людини і природи завжди незбагнений, унікальний і… лікувальний. Наприклад, згадаємо коней. Ще лікарі античності знали про оздоровлюючий ефект від верхової їзди.
Давньогрецькі вчені Гіппократ і Гален вважали, що їзда верхи (біг, піші прогулянки) є чудовою гімнастикою, яка ідеально зміцнює тіло людини…
Їзда на коні є чудовим способом зняти стрес і втому, віддалитися від повсякденних проблем і турбот, а також поліпшити фізичну форму. Крім того, це можливість побути на природі
... Читати далі »
Житомир: Нещодавно головні лісничі обласних лісогосподарських об’єднань на чолі із заступником міністра лісового господарства Республіки Білорусь Федором Лисицею вивчали досвід лісівників Житомирщини. Оглядали об’єкти діяльності Овруцького та Малинського лісгоспів: тепличне господарство, лісові культури різних років вирощування, рекреаційні пункти, торговельні павільйони «Лісовичок». Найбільше гостей зацікавило будівництво лісових доріг та електронний облік деревини. Київ: Протягом 2013-го державними підприємствами Київщини побудовано 94 км лісових доріг із твердим покриттям. Наявність таких шляхів дозволяє ефективніше вести спостереження за станом лісових масивів, посилити контроль за роботою технологічного транспорту. Наступного року планують побудувати 100 км лісових доріг, в тому числі – 50 км із твердим покриттям. Кіровоград: Згідно з наказом голови Держлісагентства України Віктора Сівця, Галину Підтикану призначили дир
... Читати далі »
Ми вже доста пошастали засніженим полем. Трохи постріляли. Але зайчика ніхто не мав. Не підпускали близько: сніг хрустів, і вони підривалися здалека, академіки! Пощастило лише одному з нас – Миколі. Йому зайчик майже з-під ніг. А Микола – стрілець! Р-раз – і першим поклав.
Підійшов. Підняв – крові ніде. Лише на голові, поміж вухами, смужка від зчомхнутої картечиною-дробиною шерсті. Микола зняв наплічника, розстебнув, зайчика туди, затягнув шнура, зав’язав – і на спину. Але носити довго не довелося, бо якраз підоспів час посидіти: скирта соломи була поодаль. Підійшли. Рушниці розрядили (законно!). Насмикали соломи, всілися. Виклали з наплічників провіант, як на широкий стіл. Зняв наплічника й Микола. Спершу дістав
... Читати далі »
Передзимовий період, мабуть, найбільш складний для риболовлі. Нелегкі умови як для любителів поплавковою вудки, так і для спінінгістів. Адже саме в цей час різні види риб масово мігрують до місць майбутньої зимівлі, щільно збираючись у найбільш глибоких і спокійних зонах водойм, де витрати енергії на рух і добування їжі будуть мінімальними. Найчастіше це призводить до того, що на великих водосховищах, озерах, а також у великих річках риба виявляється занадто далеко від берега – поза досяжністю легкої, чутливої снасті. І вдасться спіймати її лише на донки, фідери або важкі поплавкові оснастки. Проте у крижаній воді рибу практично не можна зловити.
Глибокої осені, особливо на початку зими, коли вітряна погода не дозволяє комфортно й ефективно ловити на в
... Читати далі »
До роду Бруслина (Euonymus L.) належить близько 220 видів, що ростуть у широколистяних і гірських лісах Європи, Азії, Австралії, Північної та Центральної Америки. Рід Бруслина представлений в Україні шістьма видами. На Західному Поліссі найчастіше в лісах трапляються бруслина європейська і бруслина бородавчата.
Бруслина бородавчата – (Euonymus verru-cosa Scop.). Російська назва: бересклет бородавчатый, сорочьи очки. Українські народні назви: бересклен, бересклеп, бересклет, бересклет бородавчастий, биручина, брузлевина, брузлелина, брузьлевина, бруслевина, брусленина, бруслилина, бруслина, брусника, брустина, брустинина, вересклед, вересклень, вересклеп, дрислявина, кленина, муда, мудина, муді, нуда, нуда попова, п
... Читати далі »
Сосна і ялина – животворні дерева, у яких все є корисним: молоді і старі шишечки, гілки, живиця, хвоя. Їхній особливий аромат асоціюється з новорічними святами. Вдихаєш цілющого запаху – і відразу зринають у пам’яті картини дитинства з яскраво-прикрашеною зеленою красунею, цукерками, подарунками і домашнім затишком. Пригадали? На мить повернулися в приємні спогади, зачувши аромат хвої. Саме в ньому є безліч приємних лікувальних секретів: у переддень Нового року в наших будинках поселяється справжня лісова цілителька!
Наприклад, ялина виділяє фітонциди («фітон» – рослина, «ціде» – вбивати), котрі озонують повітря. Враховуючи умови життя сучасних міст, очищене у такий спосіб повітря створює здорову атмосферу у вашій оселі. Аромат хвої здатен наповнювати помешкання такими іонами кисню, що створюють цілющий мікроклімат. У примі
... Читати далі »
Овни 2014 року дістануть щасливий квиток. Найсприятливіший період – весна. Багато самотніх Овнів знайдуть другу половинку. У декого зав’яжуться теплі тривалі стосунки, що в майбутньому стануть підґрунтям для створення міцної сім’ї. Щодо кар’єри, то передбачається зміна сфери діяльності. Потрібно не проґавити вигідну пропозицію, яка надійде наприкінці літа. Овнам варто бути особливо уважними у фінансових питаннях, зокрема тим, хто має власний бізнес або перебуває на керівному посту. Варто обмежити кількість шкідливих продуктів.
ТЕЛЕЦЬ Телець зможе насолодитися періодом гармонії. Покровитель року –
... Читати далі »
Згідно зі Східним гороскопом, прийдешній 2014-й – рік Синього Дерев’яного Коня. Ця тварина норовлива та дуже горда. Тому наступний рік буде досить непростим, але точно не нудним. Кар’єрні злети, неймовірні повороти долі, дивовижні можливості – всього цього у новому році буде більш ніж достатньо. Повністю Кінь вступить у свої права через місяць після початку нового року – 31 січня 2014-го і триватиме аж до 18 лютого 2015-го.
Рік Синього Дерев’яного Коня буде багатий на яскраві події, зміни, несподіванки і неординарні вчинки. Найголовніше у цей час – бути повністю відкритим світові і готовим у будь-який момент схопити удачу за хвіст, бо доленосних шансів цього року буде чимало. Кінь дуже любить багатолюддя та спілкування, тому зустрічати Новий 2014
... Читати далі »
Історія Нового року нараховує близько 25 століть. Вперше цей звичай з’явився в Месопотамії (Дворіччя), де приблизно із 3-го тисячоліття стали відзначати це свято.
Новий рік ввійшов у побут древніх вавилонян. Всі землеробські роботи починалися наприкінці березня, після того, як прибувала вода в Тигр і Євфрат. Протягом 12 днів святкували урочисту подію – настання часу перемог світлого бога Мардука над силами руйнування і смерті. Свято супроводжувалося ходами, карнавалами і маскарадами. У цей час заборонялося працювати, карати, вершити суди. Іудеї, які перебували у вавилонському полоні, запозичили цей сюжет і внесли його до Біблії. Від іудеїв традиція новорічного святкування перейшла до греків, а через них – до на
... Читати далі »
Ми й не помітили, як знову настала зима. Традиційно ворота цієї ялинково-мандаринової казки відчиняє грудень. Згідно з народними повір’ями, назва цього місяця пов’язана із замерзанням розгрузлих восени доріг, що цієї пори перетворюються на суцільне груддя. Також грудень називають шапкою зими: «Грудень рік закінчує, а зиму розпочинає». На Анни – 22 грудня – відзначають час зимового сонцестояння, коли день зрівнюється з ніччю, після чого світла пора доби починає збільшуватися. Народне прислів’я стверджує: сумний грудень у свято і в будень. Але ж саме останній місяць року налаштовує кожного на оптимістичну хвилю, бо хоч зима і повертає на мороз, проте сонце вже йде на літо.
Холод, відсутність їжі, значні затрати сил та енергії змушують пташок до щоденного пошуку харчів. Пернаті потребують багато поживи, щоб підтримувати сталу температуру тіла. Недарма кажуть: доки є багато їжі, то і холод не страшний. Ближче до людей взимку прилітають синиці, дятли і ворони, навіть хижаки – сови і яструби. Не зраджують улюблених місць та постійно живуть у лісі тетеруки, глухарі, беркути, рябчики, шишкарі. В основному вони харчуються хвоєю сосни. Якщо сніг неглибокий, то є можливість поласувати калиною, горобиною, журавлиною, брусницею. Наші гості снігурі – великі любителі насіння горобини. М’якоть вони не їдять, а розлущують плоди коротким тупим дзьобом, добуваючи насіння. Більшість птахів, котрі зимують, змінюють свій раціон: влітку вони живляться комахами, а взимку – насінням рослин. Навіть дятли
... Читати далі »
Зараз усі рослини перебувають у стані глибокого спокою. Сніговий покрив має для них важливе значення. Вкриваючи землю, мов килимом, він захищає їх від переохолодження. У наших лісах взимку багато зелених рослин. Це – численні трав’янисті і напівкущові рослини: брусниця, грушанка, копитняк, верес та інші, які зеленіють під снігом. В одних із них листя живе протягом року, в інших змінюється через кілька місяців, як у суниці, але всі вони зеленіють і влітку, і взимку.
Природа попіклувалася і про дерева. Протягом життя у дерева відкладається особлива коркова тканина, клітини якої досить швидко відмирають і наповнюються повітрям. Вона майже в 20 разів гірше проводить тепло, ніж інші тканини рослин. Ось чому старі дерева з товстою корою, як у доброму кожусі, витримують найлютіші морози.
Настала зима, а отже – і важкі часи для тих, хто не поринув у зимову сплячку. Цікаво, а що ж цілими днями роблять лісові мешканці? Заєць, приміром, щодня у пошуках їжі. Він харчується корою дерев. Вовк узимку майже завжди голодний, тому він пробігає десятки кілометрів, перш ніж йому вдасться вполювати. Сіроманець не погидує з’їсти навіть мишу, птаха й мертву тварину, адже голод – не тітка. Лисиця полює на мишей і куріпок, які ночують під снігом. Часто хитрунка підкрадається в село і краде домашню птицю.
«Піі-піі-піі», – долинають до мене крики яструба. Пташенята вже досягли розмірів своїх батьків, але ще не навчилися самостійно здобувати собі харчі. Видаючи протяжні свисти, чадо наполегливо вимагає у батьків їжу. При цьому пташенята демонстративно сідають у найбільш відкритих місцях і часто перелітають з одного дерева на інше. Для батьків зараз найважчий час. Спробуй нагодувати досита цю крикливу малечу! Поблизу місця, де оселилися ці розбійники, я не зустрів жодної пташки. Просто на стежці розкидані останки з’їденого молодого рябчика. Незважаючи на невеликий розмір, малі яструби дуже спритні і сміливі хижаки. Одного разу такий напав на снігура, який був у мене в клітці. Почувши ляскання крил, я вибіг на балкон і, побачивши яструба, що вчепився в клітку, спробував взяти його в руки. Розбійник вивернувся і вп’явся у мене кігтями. За лічені секунди він встиг не тільки поранити руку, а
... Читати далі »
Кінець року, передноворічний дух свята, атмосфера зимової казки – саме час створювати відповідний настрій і дарувати подарунки.
У грудневому номері «Лісового вісника» цим, власне, займемося, адже настав момент підбиття підсумків нашого фотоконкурсу та визначення переможців. Отож, враховуючи професійну майстерність, креативність, творчий авторський підхід у фотопошуках світлин природи, першість виборов доцент кафедри соціології, кандидат соціологічних наук Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки Олександр Дурманенко (м. Луцьк). Друге місце – у студентки Луганського інституту культури Анастасії Проніної (м. Луганськ).<
... Читати далі »
Дорогі друзі!
Недарма днями у ДП «Вінницький лісгосп» відкрили перший в області лісівничий еколого-просвітницький центр. Діє він на базі учнівсько
Але хтось колись із великих сказав, що тільки дві якості роблять людину справді красивою. Можна бути спокійно-медитативним, шалено-активним, надміру компанійським чи мовчазним, вишукано-елегантним чи брутальним – це не важливо. І лише дві якості змінюють усе. Перша з них – щиросердечність, відкритість перед самим собою. Іншу якість автору складно назвати одним словом. За початковим задумом, тут, можливо, підійшло би слово «духовність», але воно настільки дискредитоване і вихолощене, що в ньому мало чого залишилос
Я не про те, як українці полюбляють цей хмільний продукт (бо ж навіщо їхати пити пиво аж у Прагу, якщо й у нас їхнього – хоч бочкою!). Я про те, як, звісно, маючи повні кишені щастя, можна спочатку посмакувати смачним продуктом, а потім вкупі із сім’єю гайнути у Прагу. Ех… 
Скільки б не було нас – змінних поколінь та епох – зв’язок людини і природи завжди незбагнений, унікальний і… лікувальний. Наприклад, згадаємо коней. Ще лікарі античності знали про оздоровлюючий ефект від верхової їзди. 
Рік Синього Дерев’яного Коня буде багатий на яскраві події, зміни, несподіванки і неординарні вчинки. Найголовніше у цей час – бути повністю відкритим світові і готовим у будь-який момент схопити удачу за хвіст, бо доленосних шансів цього року буде чимало.
Ми й не помітили, як знову настала зима. Традиційно ворота цієї ялинково-мандаринової казки відчиняє грудень. Згідно з народними повір’ями, назва цього місяця пов’язана із замерзанням розгрузлих восени доріг, що цієї пори перетворюються на суцільне груддя. Також грудень називають шапкою зими: «Грудень рік закінчує, а зиму розпочинає». На Анни – 22 грудня – відзначають час зимового сонцестояння, коли день зрівнюється з ніччю, після чого світла пора доби починає збільшуватися. Народне прислів’я стверджує: сумний грудень у свято і в будень. Але ж саме останній місяць року налаштовує кожного на оптимістичну хвилю, бо хоч зима і повертає на мороз, проте сонце вже йде на літо.
Холод, відсутність їжі, значні затрати сил та енергії змушують пташок до щоденного пошуку харчів. Пернаті потребують багато поживи, щоб підтримувати сталу температуру тіла. Недарма кажуть: доки є багато їжі, то і холод не страшний. Ближче до людей взимку прилітають синиці, дятли і ворони, навіть хижаки – сови і яструби. Не зраджують улюблених місць та постійно живуть у лісі тетеруки, глухарі, беркути, рябчики, шишкарі. В основному вони харчуються хвоєю сосни. Якщо сніг неглибокий, то є можливість поласувати калиною, горобиною, журавлиною, брусницею. Наші гості снігурі – великі любителі насіння горобини. М’якоть вони не їдять, а розлущують плоди коротким тупим дзьобом, добуваючи насіння.
Зараз усі рослини перебувають у стані глибокого спокою. Сніговий покрив має для них важливе значення. Вкриваючи землю, мов килимом, він захищає їх від переохолодження.
Настала зима, а отже – і важкі часи для тих, хто не поринув у зимову сплячку. Цікаво, а що ж цілими днями роблять лісові мешканці? Заєць, приміром, щодня у пошуках їжі. Він харчується корою дерев. Вовк узимку майже завжди голодний, тому він пробігає десятки кілометрів, перш ніж йому вдасться вполювати. Сіроманець не погидує з’їсти навіть мишу, птаха й мертву тварину, адже голод – не тітка. Лисиця полює на мишей і куріпок, які ночують під снігом. Часто хитрунка підкрадається в село і краде домашню птицю.
«Піі-піі-піі», – долинають до мене крики яструба. Пташенята вже досягли розмірів своїх батьків, але ще не навчилися самостійно здобувати собі харчі. Видаючи протяжні свисти, чадо наполегливо вимагає у батьків їжу. При цьому пташенята демонстративно сідають у найбільш відкритих місцях і часто перелітають з одного дерева на інше. Для батьків зараз найважчий час. Спробуй нагодувати досита цю крикливу малечу! Поблизу місця, де оселилися ці розбійники, я не зустрів жодної пташки. Просто на стежці розкидані останки з’їденого молодого рябчика.
Кінець року, передноворічний дух свята, атмосфера зимової казки – саме час створювати відповідний настрій і дарувати подарунки. 
