Головне меню
Рубрики
Анонси [29]
Колонка редактора [23]
На часі [25]
Еко [14]
Людина [24]
Актуальне інтерв’ю [12]
Світ без кордонів [7]
Резонанс [6]
Сторінки історії [17]
Глибинка [10]
Природа і ми [33]
Мисливство [13]
Рибальство [9]
Світ тварин [9]
Наш фотоконкурс [13]
Зі світу по нитці [4]
Хобі [17]
Цілюща аптека [29]
Лісова книгарня [9]
Цікаво [53]
Нотатки натураліста [161]
Світ очима дитини [20]
Лісовичок [31]
На замітку [18]
У світі пернатих [15]
Подорожуємо разом [29]
Психіка людина і проблеми лісівництва [10]
Новини [101]
Світ рослин [6]
Роздуми [9]
До теми [9]
Традиції та сьогодення [16]
До ювілею [7]
Статистика
Главная » 2013 » Грудень » 20 » Вікове місто на вершині гори
14:09
Вікове місто на вершині гори

Тепе-Кермен (у перекладі з тюркської – «фортеця на вершині») – невелике печерне місто в Криму біля села Кудрине Бахчисарайського р-ну, що розташоване на окремій горі висотою 544 м над рівнем моря.


Піднятися на плато можна лише з північно-східного боку. Місто, яке складається з 250 печерних камер, існувало в період із VI по XIV ст. Воно було природною фортецею для представників давніх народів – кіммерійців, таврів, пізніше – християнських монахів, які переховувалися від іконоборських гонінь. Тут є дві печерні церкви з висіченими хрестами, написи грецькою, могили, видно сліди фундаментів. Вважають, що велику частину печер мешканці використовували як підвали та хліви. Тут утримували тварин, зберігали воду та припаси. Досі не зрозуміло з якого джерела жителі міста брали воду. Колодязів не виявлено, а всі відомі джерела розташовані біля самого підніжжя гори. Загибель міста за деякими версіями прив’язують до набігу Золотої орди 1299 р.
Серед небагатьох дослідників печерного міста треба відмітити Миколу Африкановича Боровка (1863 – 1913), непересічну людину цікавої долі. Він народився у Волинській губернії, отримав військову освіту, але арешт та заслання в Сибір зламало його армійську кар’єру. Працюючи журналістом та вчителем, був піонером та палким пропагандистом міжнародної мови есперанто в Одесі, Санкт-Петербурзі, Криму.
Став одним із перших літераторів, хто писав в оригіналі цією плановою мовою, перекладав на есперанто твори Олександра Пушкіна. Його новела «В могилі» (1892, переклад українською Віктора Паюка було опубліковано 2005-го в газеті «Час і події», №15) стала яскравим зразком літературного жанру неоромантизму. Був фундатором та першим директором міської публічної бібліотеки в Ялті.
Микола Боровко як археолог провів три експедиції до найбільшого в Криму печерного міста Тепе-Кермен. Його опис цього міста й сьогодні вважається найдетальнішим.
Відзначаючи 150-річницю від дня народження та 100-ті роковини смерті Миколи Боровка, кримські есперантисти цьогоріч організували сходження на Тепе-Кермен, де заплановано встановити меморіальну дошку, взяли участь у святкових заходах, організованих бібліотеками Ялти та Сімферополя.



Микола ВОЛОШИН
Фото з архіву Ялтинського
есперанто-клубу «Tero»

Категория: Подорожуємо разом | Просмотров: 560 | Добавил: Live | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Свіжий номер ЛВ
Читайте українське
Архів ЛВ
Календар
«  Грудень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031