Ліс оживає від гучного співу птахів. Починається масовий переліт пернатих, які рухаються до місць гніздування. Першими додому повертаються лелеки, шпаки, жайворонки та граки. Все відбувається не абияк, а в чіткому порядку: спочатку прилітають ті птахи, які покинули домівку останніми восени; а наостанок повертаються ті, що відлетіли спочатку. Одними з перших летять із Півдня граки та лелеки. Ще сніг не зійшов, ще можливі заморозки, а граки вже тут. Вони – вісники весни. Слідом за граками прибувають шпаки і жайворонки. Це буває в кінці березня – на початку квітня.
Хто як весну зустрічає З-під розталого снігу впевнено визирають підсніжники та проліски – перші вісники весни у лісі. Береза і клен починають сокорух, покриваючись безліччю довгих бурульок. Зацвітають ліщина та мати-й-мачуха. Радісно зустрічають весну мурашки та дрібні павучки, які повиходили зі своїх домівок та гріються на сонці. У третій декаді місяця – 21 березня – день весняного рівнодення. День рівняється з ніччю, а згодом і обганяє її.
Взимку їжак спав у лісі під купою хмизу. Та коли з’явилася молода травичка, виліз зі свого зимового лігва – його й упізнати не можна: на колючках суха трава, мох, старе листя поналипало. Виліз, позіхнув, потягнувся і взявся свої колючки чистити. Об гілочки, об кущі потерся, язиком себе облизав. Роздивився, струхнувся – і побіг на полювання. Цілу зиму їжак нічого не їв. Тепер нехай йому попадуться черв’яки, жуки та жаби – вмить упіймає та з’їсть. Мине ще трохи часу, їжак оклигає, сили набереться й не тільки з жуками та жабами – він і зі змією впоратися зможе, аби тільки трапилася йому на шляху.
Усю холодну пору у зайця була шубка біла, пухнаста, а припекло березневе сонце – настав час вуханю змінити хутро. Як же заєць переодягається? А ось як. Навесні він починає линяти. Зимова шерстка у нього вилазить, а замість неї виростає інша – сіра, гладенька.
Бігає вухань – і то тут, то там клапоть зимової шерстки залишить. Сховається зайчик під кущем – не скоро його й помітиш.
Красуня весна проганяє зиму з наших країв. Вона наповнює повітря п’янким ароматом неспокою, пронизує сонячними променями, кличе все живе до свята оновлення. Першою на цей поклик відгукується береза – найяскравіший символ приходу весни і чудовий індикатор змін, які настають у природі. Почався рух березового соку – це і вітамінізована смакота, і сигнал господареві про те, що земля відтанула на всю глибину коріння берези. Саме тому цьому дереву віддали таку шану – присвятили цілий місяць людського буття, причому – перший весняний! Колись саме з березня починався відлік нового року у стародавніх римлян, еллінів, персів, єгиптян, шумерів. Мудреці цих народів запозичили ці знання у ще більш давньої цивілізації аратів, які, до речі, мешкали на території України. Традиційно початком року вважався день весняного сонцестояння, що припадає на 21-22 березня.
Первоцвіт весняний – Primula veris. Російська назва – первоцвет весенний (первоцвет лекарственный), польська назва – Pierwiosnek lekarski.
Місцеві українські назви – небесні ключики, баранці, жовтуха, вушка, баранчики, миколайчики, квіти святого Петра, золоті ключики, аптечна скороспілка, веснівка, весняник лікарський, ключики, лісове зілля, медяник, первенець, примула, примула гайова. Місцеві російські назви – примула весенняя, ряст, цветы святого Петра, золотые ключики, кудель, небесные ключики, ушки, часник, баранчики, кошики, барашки, белая буквица, божьи ручки, первенец. Жителі м. Ківерці Волинської області дали назву – панчішки. У деяких країнах первоцвіт називають паралічною травою (ним лікують параліч). Росте первоцвіт у широколистяних і
... Читати далі »
У Гадяцькому лісгоспі, що на Полтавщині, вирощують рослини, які мають вдале поєднання краси та користі. Одна з таких – магонія.
Магонія падуболиста – Mahonia aquifolia – вічнозелений кущ сімейства барбарисових заввишки до 1,5 м. У ній дійсно є щось від звичного нам барбарису. Квітки такі ж жовті і дзвоникоподібні, але зібрані у більш розложисті, щільні, багатоквіткові кисті. Ягоди темно-сині, майже чорні, округло-довгасті, завдовжки до 1 см, із сизуватим матовим нальотом. Листя у магонії непарноперисте, складається з 5-9 шкірястих, жорстких колючозубчастих на кінчиках листочків, завдовжки до 6-8 см. Хоча рослина належить до гарно квітучих кущів, головною її декоративною цінністю все-таки варто вважати листя. Завдяки темно-зеленому лаковому блиску воно декоративне цілий рік, але двічі
... Читати далі »
Нинішня весна прийшла із повенями, потужними снігопадами та коливаннями температури від тепла до пронизливого згубного холоду. І якщо повеней не очікували, але принаймні готувалися, то снігопади у березні здивували неабияк. Загалом опади щороку призводять до небажаних наслідків. Дощі, танення снігу, сходження лавин, ріки, котрі виходять із берегів…
Для ліквідації наслідків можливих надзвичайних ситуацій у цілому підготовлений особовий склад та техніка всіх відомств: Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Державного агентства водних ресурсів, Міністерства інфраструктури, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Відповідно готуються підрозділи ДСНС України, які виконують спеціа
... Читати далі »
Вовк – невід’ємна складова живої природи. Його існування історично пов’язане з життям і сільськогосподарською діяльністю людини, тому ставлення до нього неоднозначне: одні вважають, що вовка як хижака необхідно всіма методами знищувати, інші переконані, що його присутність в екосистемі доцільна і навіть корисна.
Відносно мирне співіснування людини і вовка зберігалося тисячоліттями. Доти, поки людина не зайнялися тваринництвом і землеробством. На той час ресурси диких ратичних – основної поживи вовка – значно зменшились, але в місцях їхнього проживання з’явилися свійські тварини, на яких вовк почав полювати. Інтереси тварини і людини зіштовхнулися, між ними виникла ворожнеча, що призвело до інтенсивного переслідування, а в деяких регіонах – до винищення звіра.
... Читати далі »
Захоплення ковельчанки Вероніки Ткаченко, молодого перукаря, яка уже кілька років поспіль бере активну участь у полюванні, привертає увагу. І хто сказав, що цей азартний процес – не жіночого роду діло?..
Одного разу під час відпочинку на озері Світязь знайомі запросили Вероніку на полювання. Саме тоді, у серпні, розпочинався сезон ловецтва на пернату дичину. – Залюбки приєдналася, – пригадує. – Дали в руки рушницю. Вистрілила, щоправда, не влучила, але відчуття сподобалося. Звідси й початки мого хобі. Подія така трапилася чотири роки тому. Усіх мисливців поділяють на стрільців, добувальників та спостерігачів. Спочатку пані Вероніка їздила зі знайомим на полювання у ролі останнього. Згодом, як-то кажуть, виросла до вищого статусу. Друзі натякнули дівчині, що настав час робити документи – доз
... Читати далі »
Весна тільки-но вступає у свої права, а я – у царстві метеликів. Вперше. Тому розглядаю кожну дрібницю з особливою цікавістю. Тут тільки я і вони – великі, маленькі, блакитні, чорні, жовті, коричневі, червоні – різнобарвні. Разом із метеликами чекаємо їхнього господаря, котрий зараз розповість, чим і як живуть ці тендітні створіння.
Підходжу ближче. Що це? Упав, бідненький. Крильцями тріпоче. Так шкода стало. Присідаю і обережно беру на руки. – А це зайве. Ви зараз йому болю завдали, – чую за спиною. – Отаку помилку найчастіше й роблять люди, вважаючи, що так метелику не зашкодять. А у нього крильця – як пилинки. Дмухнеш сильніше – відчуває. А від дотику взага
... Читати далі »
Хто не був в Аланії, втратив багато. Погоджуюся: фраза добряче набила оскому, навіть більше – дехто подумає, ніби так можна сказати про будь-яку місцину світу, тим паче – курортну. Хоча таке говоритиме тільки той, хто... ніколи не був в Аланії.
Головна визначна пам’ятка Аланії – візантійська фортеця на горі, що височіє над містом. Аланія також знаменита своїми печерами. А завдяки унікальному клімату має сприятливі умови для лікування астми та інших захворювань легенів і бронхів.
ПОДАРУНОК ДЛЯ КЛЕОПАТРИ Трохи історії. У II ст. до н. е. Діатос Трифон, аби захиститися від піратів, заснов
... Читати далі »
То були останні дні осені. Повітря дуже гарно прогрілося як для цієї пори. Люди збирали зелениці, підзеленки, лисички, інколи попадалися вже старі польські гриби. Я вирішив піти на тихе полювання в Кошарські гори. Блукаючи лісом, кошика не наповнив, проте натрапив на великого білого гриба. Вирішив його висушити і згодом зготувати суп, яким хотів почастувати друзів. Хоч Інтернет обіцяв сонячну погоду, фотографувати природу не вийшло через хмарність і дощ. Повертаючись у село, почув цокання сокири, що в цих місцевостях – уперше, адже то – Шацький НПП. Йдучи в напрямку лісоруба, відчув, що звуки, які видавала сокира, чомусь слабкі, приглушені. Підійшов ближче – і моєму здивуванню не було меж! У лісі обрубувала маленькою сокиркою гілляки поваленої негодою сосни бабуся. Невтомна трудівниця Анастасія Андріївна Жук із села Кошари впевнено та невтомно з
... Читати далі »
Жіночий монастир Свято-Різдва Христового... Непримітність будівлі зовні повністю компенсується красою, охайністю та домашньою атмосферою всередині. А його господиня – матінка Марія (на фото) – з перших хвилин розмови вражає спокоєм та рівновагою. Вона навчилася відкидати негатив і жити за всіма Божими законами…
Собор, на честь якого й освячено монастир, зводили ще в 1749-1751 роках, а через 30 літ – саме приміщення. Спочатку то був греко-католицький храм. Через 20 років перейшов під юрисдикцію російської православної церкви, де створено єпископську кафедру. Житловий статус монастирський корпус зберігав аж до 1939-го, після чого його передали під приміщення школи. Сам же собор перетв
... Читати далі »
Мабуть, не помилюся, коли скажу, що призначення жінки – це материнство. Але так уже склалося генетично, що місія народження відбилася у підсвідомості слабкої статі і перекинулася на інші галузі життя. Відтак народження стало для жінок співзвучним із відродженням…
Бабці Марії Корнейко – вісімдесят. До неї додому, в село Лобачівка Горохівського району, ми приїхали із заздалегідь визначеною метою – почути з перших уст, як представницям прекрасної статі в післявоєнний період довелося власними руками відроджувати ліс. Пані Марія з тих жінок, які свого часу віддали молодість і завзяття на подолання післявоєнної розрухи. Вона – одна з праматерів сучасних лісів Волині. Вона – жінка, яка
... Читати далі »
Лише на Волині у лісовій галузі працює близько 350 жінок. Тисячі – в Україні. Чоловіча частина колективу «Лісового вісника» вітає усіх зі святом та бажає відчуття щастя і весни кожного дня, не залежно від погоди та пори року.
Електронний облік деревини – новинка не тільки для України. І хоча подібні системи діють у Швеції, Фінляндії, Австрії, Угорщині, Польщі, наша держава, перейнявши досвід іноземних колег, взяла на озброєння стратегію обліку деревини. Польща, де електронним обліком користуються вже близько десятка років, задоволена результатами. Держава стала успішним гравцем на світовому ринку та збільшила лісистість краю. Лісівники розуміють, що треба працювати по-новому. Та й працювати, впровадивши електронний облік, значно легше і простіше. В
... Читати далі »
Начальник консервного цеху Цуманського держлісгоспу Зінаїда Богданівна Рябчун народилася у сім’ї робітників у мальовничому селищі Войнилів, що в Калуському р-ні на Івано-Франківщині. Як згадує співбесідниця, в родині панувало золоте правило: багато працювати, багато читати, бо саме ці речі ведуть до самовдосконалення. Цей життєвий батьківський принцип ліг в основу її життя.
Про реалізацію програми «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» нещодавно говорили під час брифінгу у Волинській облдержадміністрації. Голова ОДА Борис Клімчук звітував про те, що зроблено для мешканців області у 2012 році та розбудову Волині за останні три роки.
– Людям потрібна врегульована система управління, – підкреслив Борис Петрович на початку доповіді, – у якій вони повинні знати свої права та обов’язки чиновника. Таким чин ом можна формувати демократичні
... Читати далі »
Наприкінці лютого в рамках засідання громадської ради при Держлісагентстві України відбулися громадські слухання щодо підсумків діяльності Державного агентства лісових ресурсів у 2012 р.
Як повідомив перший заступник голови агентства Ярослав Макарчук, підприємства галузі виконали всі лісокультурні заходи, в ході яких протягом року було відтворено майже 58 тис. га лісів.
Ярослав Іванович акцентував на тому, що велику увагу в галузі приділяють охороні та захисту лісових насаджень. Тривалі періоди без дощів, висока температура повітря та вітряна погода періодично зумовлювали пожежну небезпеку (4 та 5 класу) в лісових масивах та виникнення пожеж. Минулого року в лісах України ліквідували 1743 пожежі. Перед громадськістю поставил
... Читати далі »
Від щирого серця вітаю вас із прекрасним весняним святом – 8 Березня!
Щороку цього прекрасного дня ми, чоловіки, висловлюємо вам слова безмежної вдячності за відданість і щирість, турботу і натхнення, радість і затишок, якими ви наповнюєте наші робочі будні.
Ліс оживає від гучного співу птахів. Починається масовий переліт пернатих, які рухаються до місць гніздування. Першими додому повертаються лелеки, шпаки, жайворонки та граки. 
Взимку їжак спав у лісі під купою хмизу. Та коли з’явилася молода травичка, виліз зі свого зимового лігва – його й упізнати не можна: на колючках суха трава, мох, старе листя поналипало. Виліз, позіхнув, потягнувся і взявся свої колючки чистити. Об гілочки, об кущі потерся, язиком себе облизав. Роздивився, струхнувся – і побіг на полювання.
Красуня весна проганяє зиму з наших країв. Вона наповнює повітря п’янким ароматом неспокою, пронизує сонячними променями, кличе все живе до свята оновлення. Першою на цей поклик відгукується береза – найяскравіший символ приходу весни і чудовий індикатор змін, які настають у природі. Почався рух березового соку – це і вітамінізована смакота, і сигнал господареві про те, що земля відтанула на всю глибину коріння берези. 
Місцеві українські назви – небесні ключики, баранці, жовтуха, вушка, баранчики, миколайчики, квіти святого Петра, золоті ключики, аптечна скороспілка, веснівка, весняник лікарський, ключики, лісове зілля, медяник, первенець, примула, примула гайова.
Вовк – невід’ємна складова живої природи. Його існування історично пов’язане з життям і сільськогосподарською діяльністю людини, тому ставлення до нього неоднозначне: одні вважають, що вовка як хижака необхідно всіма методами знищувати, інші переконані, що його присутність в екосистемі доцільна і навіть корисна. 
Захоплення ковельчанки Вероніки Ткаченко, молодого перукаря, яка уже кілька років поспіль бере активну участь у полюванні, привертає увагу. І хто сказав, що цей азартний процес – не жіночого роду діло?..
Весна тільки-но вступає у свої права, а я – у царстві метеликів. Вперше. Тому розглядаю кожну дрібницю з особливою цікавістю. Тут тільки я і вони – великі, маленькі, блакитні, чорні, жовті, коричневі, червоні – різнобарвні. Разом із метеликами чекаємо їхнього господаря, котрий зараз розповість, чим і як живуть ці тендітні створіння.
Хто не був в Аланії, втратив багато. Погоджуюся: фраза добряче набила оскому, навіть більше – дехто подумає, ніби так можна сказати про будь-яку місцину світу, тим паче – курортну. Хоча таке говоритиме тільки той, хто... ніколи не був в Аланії.
Мабуть, не помилюся, коли скажу, що призначення жінки – це материнство. 
