У Гадяцькому лісгоспі, що на Полтавщині, вирощують рослини, які мають вдале поєднання краси та користі.
Одна з таких – магонія.
Магонія падуболиста – Mahonia aquifolia – вічнозелений кущ сімейства барбарисових заввишки до 1,5 м. У ній дійсно є щось від звичного нам барбарису. Квітки такі ж жовті і дзвоникоподібні, але зібрані у більш розложисті, щільні, багатоквіткові кисті. Ягоди темно-сині, майже чорні, округло-довгасті, завдовжки до 1 см, із сизуватим матовим нальотом. Листя у магонії непарноперисте, складається з 5-9 шкірястих, жорстких колючозубчастих на кінчиках листочків, завдовжки до 6-8 см.
Хоча рослина належить до гарно квітучих кущів, головною її декоративною цінністю все-таки варто вважати листя. Завдяки темно-зеленому лаковому блиску воно декоративне цілий рік, але двічі за сезон його забарвлення буває особливо привабливим.
Світлана Бердник, інженер лісових культур ДП «Гадяцький лісгосп», розповіла, що рослина протягом року дещо змінює свій колір:
– Перший раз – під час розгортання молодих листочків, що мають у цей момент напрочуд чистий шоколадно-червоний колір, – продовжує фахівець. – Другий – восени, під час переходу нічних температур через нульову відмітку, коли листя забарвлюється у червоний, фіолетовий та пурпуровий.
Нині, коли все більшої популярності набуває ландшафтний дизайн присадибних ділянок та парків, магонія дуже популярна. Особливо приваблива рослина навесні, під час цвітіння, коли на кінцях пагонів розпускаються гроновидні суцвіття, що складаються з безлічі крихітних золотистих квіток, які мають надзвичайно ефектний вигляд на фоні блискучого рельєфного листя. Зацвітає магонія з три-чотирирічного віку в травні і пишно квітне майже місяць. Іноді в жовтих настає повторне цвітіння.
– Магонія однаково гарно виглядає серед каменів, групами на газоні, біля стін будинків, на фоні дерев, у бордюрах і низьких живоплотах, – пояснює Світлана Бердник. – Вона і сама може бути прекрасним фоном для багатьох декоративних рослин. Особливо вдалим виходить поєднання з трояндами, бо їхнє глянцеве листя має певну схожість. Не менш красиві поєднання з айвою японською і первоцвітами.
Магонію влаштовує будь-яка волога садова земля, що містить вапно. Вона добре переносить умови міста, стійка до шкідників і хвороб. Оскільки кущі у магонії не виростають дуже високими, то в основному їх не стрижуть. Лісівники радять (якщо хочете, щоб кущі залишалися низькими і густими), підрізати їх відразу після закінчення цвітіння, в крайньому випадку – восени. Проте потрібно брати до уваги те, що квітки закладаються на приростах минулого року, тому пагони обрізають не більше ніж наполовину, щоб не послабити цвітіння. Омолоджувальне обрізання магонія переносить легко і швидко відновлюється. Посадку і пересадку краще проводити навесні і обов’язково з грудками землі.
Крім того, плоди магонії досить цінні в харчуванні. Вони містять цукри, органічні кислоти, дубильні та пектинові речовини, а також аскорбінову кислоту. Ягоди дуже довго зберігаються у свіжому вигляді, якщо пересипати їх цукром. Із них виходять відмінні компоти, соки, вина; плоди додають як купаж у варення та фруктові пюре. Коріння магонії використовують у медицині через високий вміст у них берберину – активної речовини, що має антибактеріальний ефект.
Лілія ГНАТЕНКО
Фото Світлани БЕРДНИК
|
