З
нагоди 1025 річниці Хрещення Русі на Волині садили ліс. Детальніше – у рубриці
«новини звідусіль», а також – вперше – коротко про головні події у житті
лісівників різних регіонів України.
22-ге листопада. Запалена свічка горить, тонко випромінюючи світло у пітьмі. За вікном темно, вечір такої пори настає надто рано. І маленький промінчик не може впоратися із тією великою темрявою, яка огортає все навколо. Світла не вмикаю, задумуюся над тим, чи в багатьох домівках сьогодні горить свіча... Десь у підсвідомості бринять слова із вірша Ліни Костенко про стару грушу, якій сниться молодість, про чиюсь душу, прозору при свічі, замерзлі сльози, про село і стежку. Вогник починає миготіти: чи то від мого подиху, який став глибшим через сумні думки, чи то від присутності тієї невидимої душі, яка вирішила залетіти на світло. Сидимо отак удвох, загорнувшись у роздуми і спостерігаючи, як маленькі воскові сльозинки оплакують тих, кого поглинув морок Голодомору 33-го. Цього року минуло 80 літ із того часу, а про трагедію почали говорити вголос порівняно не так давно. Усі офіційні записи про смерть і її причину були знищені. Масови
... Читати далі »
Відомо, що 2013-й став ювілейним, оскільки саме цьогоріч ми відзначаємо 1025-ту річницю Хрещення Київської Русі. З цієї нагоди на території державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство» Волинського ОУЛМГ закладено новий сосновий ліс. Саджанці сосни звичайної на площі 4 га разом із лісівниками садили священнослужителі Волинської єпархії на чолі з митрополитом Луцьким і Волинським Ніфонтом.
Розпочали роботу із молитви «Перед початком доброї справи», освячення працюючих та короткого інструктажу, який провів досвідчений лісівник, спеціаліст лісового відділу ВОУЛМГ Володимир Неводнічик. Заліснювали територію Тростянецького лісництва. Земля тут не придатна для ведення сільського господарства. А от сосна – ростиме добре. Новостворений ліс матиме і захисну функцію – оберігатиме від підтоплень та буревіїв сусідні села
... Читати далі »
Осіння дорога надихає на спостереження і роздуми... До Ратного мене покликала вічна допитливість людини, котра пише: у Волинському обласному управлінні лісового і мисливського господарства (ВОУЛМГ) я дізнався, що в Ратнівському держлісгоспі працює людина пенсійного віку, під керівництвом якої у 70-х рр. минулого століття вперше в системі лісового господарства України було налагоджене виробництво каротинової пасти і хвойного смарагду, які в подальшому використовувалися для виготовлення високоякісних видів зубної пасти у фармацевтичній промисловості колишнього СРСР.
Людина ця – заслужений лісівник України, в недалекому минулому – директор Ратнівського держлісгоспу Юрій Іванович Харитоненко.
Час шліфує майстерність лісоруба, приносить йому досвід. Загальний стаж роботи Миколи Івановича – 19 років, із них у цьому колективі – 17 літ. Останніми роками він упевнено виборює першість на обласних конкурсах вальників дерев, бере участь у загальноукраїнських. 2013-го за перше місце отримав 14000 грн премії. Але Микола Іванович, дякуючи за нагороду, впевнено стверджує, що їде на такі змагання, аби повчитися у колег-лісорубів, поспілкуватися, перевірити самого себе, порівнявши свій стиль зі стилем роботи інших лісорубів. Адже тут дрібниць немає: важливо все. Однозначно: навіть маючи найкращу пилку, не кожен може бути лісорубом. Потрібні природні дані: темперамент, характер, витривалість, увага, вміння сконцентруватися. Колеги відзначають, що Микола Димбовський не має «зіркової хвороби», працьовитий, готовий у
... Читати далі »
Дуг Лендіс – художник-аматор, який малює тварин простим олівцем. Та є в його таланті дещо неймовірне... У художника немає рук, тож він малює картини з допомогою рота. Так колись Дуг відкрив для себе, що може виявити свою турботу про диких тварин саме таким способом.
Коли художник розпочав вивчення зникаючих видів, то відчув обмеженість своїх можливостей. Міць і сила тварин, які він хотів зобразити, не можуть бути передані на невеликому малюнку. Тоді Дуг почав працювати над картинами догори ногами і боком із метою створення більшого зображення, оскільки він хотів передати тварин реалістичнішими. Коли митець почав роботу над серією
... Читати далі »
Идея проведения экспедиции по реке Айдар витала в воздухе уже давно, но после того как в прошлом году была организована предварительная малая экспедиция силами любителей природы села Денежниково, стало очевидно: о фактическом состоянии реки необходимо говорить именно сейчас.
Сборы в экспедицию были непростыми. В первую очередь остро встал вопрос о плавсредствах. Предложение сплавляться по реке на надувных плотах мы тут же категорически отвергли: на воде нас ожидали многочисленные заторы, образованные упавшими подгнившими деревьями или созданные бобрами, а это означало, что на любом участке может случиться пробоина. Прошлогодняя неудача сразу нескольких экспедиций так и не сумевших преодолеть «спеваковский барьер» на байдарках, заставила нас реально оценить обстановку, и тогда проблему во
... Читати далі »
Ця поїздка повернула мене у дитинство. У ті роки, коли дерева здавалися неймовірно великими, а все почуте – казкою. Щоправда, та казка, в яку довелося зануритися, поїхавши із бабусею на екскурсію до далекого поліського села Кортеліси, не була веселою. Проте запам’яталася на все життя…
Прагнула побачити дійсність сьогоднішніх Кортелісів. Заїхавши до тутешнього лісництва, була щиро здивована порядком, охайністю і любов’ю лісівників до своєї справи. Осінь – пора особлива для лісівників. Здавалося б, і пожежна небезпека минула, бо на вулиці дощить, і висаджування лісових культур не таке інтенсивне, як весною, проте клопотів вистачає. – Тут пол
... Читати далі »
12-13 жовтня у Коломиї (Івано-Франківщина) відбулася науково-практична конференція, присвячена сторіччю виходу першого українського часопису мовою есперанто «Ukraina stelo» («Зоря України») та його редакторові Орестові Кузьмі, котрий започаткував есперантський рух у Східній Галичині.
У конференції взяли участь понад 40 есперантистів з України та з-за кордону. З доповідями виступили Володимир Пацюрко (Пустомити), Мирослава Кочержук (Коломия), Ольга Керзюк (Лондон), Ігор Друль (Луцьк), Віктор Паюк (Чикаго). У рамках святкування ювілею завдяки місцевому підприємцю Василеві Антонюку, Асоціації есперантистів України, сприянню Коломийської міськради та Музею історії міста відкрили меморіальну дошку на будинку Ореста Кузьми, що розміщений на однойменній вулиці.
... Читати далі »
Ми звикли до комфорту і більш-менш сталого спокою. Поняття «війна» формується описами з книг, лекціями з історії, пам’ятками, розповідями старожилів. Це все – далеке від страхітливих реалій, у яких перебували предки. За нами залишається збереження, вшанування пам’яті тих, хто в боях відійшов у Вічність.
В історії України 2014-й відрахує 100 літ із початку Першої світової війни. Так, нещодавно з метою вшанування тих, хто брав у ній участь, в Луцькому педагогічному коледжі «Всесвіт» на чолі з керівником Анатолієм Кравцем організували науково-практичну конференцію «Волинь напередодні Першої світової війни». Присутні краєзнавці, історики, працівники культури, студенти у виступах ділилися сферами своїх досліджень та відкриттів за відповідною тематикою. Також була представлена виставка матер
... Читати далі »
Початок осені. На вулиці доволі спекотно. Та поза тим ми одягаємо кросівки і теплі куртки, щоб комфортно почуватися у підземному світі. Саме так: потягнуло на пригоди, точніше сказати, на заглиблення в інший просторовий вимір. Обережно крокуючи мокрим і холодним шляхом кримських печер, відчула себе наче в книзі «Пригоди Тома Сойєра», де головний герой із подругою заблукали підземними стежками під час екскурсії. Моторошно, тьмяно, але навколишні красоти так і ваблять робити наступні кроки.
Зі сторінок роману повертаємось у реальність: ми у Мармуровій печері, яка розташувалася на нижньому плато гірського масиву Чатир-Даг Кримських гір неподалік від села Зарічне (Сімферопольський р-н). Завдяки своїй унікальності це природне утворення належить до п’ятірки найкрасивіших обладнан
... Читати далі »
Початок у попередньому номері) Проблеми розвитку мисливського господарства та значення мисливської дичини для людини неодноразово ставали предметом обговорення на засіданнях Ковельської повітової ради. Одне з таких засідань 12 березня 1939 р. відвідала делегація Польської спілки мисливців із Варшави та віце-президент Волинської воєводської ради з питань мисливства – п. Мадейський. На нараді розглядали питання зміни мисливського законодавства, способи боротьби з пастухами, які збирають яйця пернатої дичини, запобігання збиткам, спричинених бродячими собаками, методи пропаганди мисливства серед учнівської молоді. Вагомою вважалася роль мисливської статистики у розвитку галузі, про що свідчить п. 41 Статуту Ковельсько
... Читати далі »
Повернімося машиною часу у первісну епоху. Тоді людина не вирізнялася високим рівнем освіченості чи грамотності. Зате умови буття чітко формували у ній майстра необхідних сфер життєдіяльності. Наприклад, полювання, яке з давніх-давен було одним з основних способів добування їжі. Знання приходили з досвідом, який неодноразово підкреслював: без надійного чотирилапого компаньйона тут не обійтися.
Звісно, саме полювання давно втратило початковий стержень, перейшовши від потреб до задоволення. Однак для збереження традицій (і не лише) працює чимало знавців-ентузіастів, які підтримують розвиток і культуру мисливської справи. З одним із таких – заводчиком мисливських собак Олександром Бонком – мала приємну нагоду спілкуватися про особли
... Читати далі »
У цьому номері розкажемо про те, як восени упіймати велику рибу і що для цього потрібно.
Досвідчені рибалки знають, що після перших нічних заморозків починає клювати велика щука. Що ловити і як, звичайно, вибирати вам, але є одна приманка, від котрої жодна – навіть досхочу сита щука не відмовиться. Мова піде про лов на мертву рибу. Такий спосіб прийшов до нас із Англії. Там щуку ловлять переважно у листопаді. Саме в цей час великі щуки починають харчуватися мертвою рибою, охоче збираючи її на дні. Як приманку найкраще використовувати оселедець або скумбрію. Можна розрізати її на шматочки, але при цьому вона обов’язково повинна бути повністю розморожена
... Читати далі »
Слово «інстинкт» люди часто сприймають, як щось низьке, протилежне розуму та моралі, те, що потрібно приховувати.
Але насправді (з точки зору науки) слово «інстинкт» означає вроджену програму поведінки, яка передається генетично із покоління в покоління. Вона характерна як для тварин, так і для людини. Людина народжується з набором відібраних природою інстинктів, якими вона користується у своїх вчинках і вподобаннях. Інстинкт дає програму для розуму, чим підказує, як потрібно діяти, бере участь у мотивації нашої поведінки. Cмоктання молока, стискання предметів у пальцях новонародженими – це вроджені інстинкти. Дитина ще повзає, а все, що на підлозі, тягне до рота. Пізніше, коли підростає, часто починає збирати чер
... Читати далі »
Восени в пошуках кращого життя перелітні птахи долають дистанції, які можна порівняти з відстанню до Місяця! Ось кілька дуже цікавих та маловідомих фактів про особливості пташиних перельотів:
1. 55 градусів – це кут, який утворюють зібрані в клин великі птахи: гуси, журавлі. Зграя летить на 71% швидше, ніж птах-одинак. Клином летіти легше, оскільки в такому строю серця у пернатих б’ються повільніше, ніж коли вони літають поодинці. Крім того, птахи частіше парять, чим теж економлять сили. Кожна особина прямує в повітряному потоці, який створюють помахи крил сусіда. Найменш вигідна позиція у ватажка: коли він втомлюється, то переходить у кінець клину, а його місце займає хтось із середини. 2. Колібрі може летіти без зупинки 26 год. Що
... Читати далі »
Ще задовго до появи печива та цукерок наші предки вже були добре знайомі з сухофруктами – першими в історії харчовими концентратами. Усі сухофрукти в концентрованому вигляді містять набір мінералів і вітамінів. І саме зараз, у розпал боротьби з гіповітамінозом вони будуть як ніколи доречними. Крім того, сушені фрукти є джерелом клітковини – харчових волокон, які нормалізують процес травлення. Вранці такі солодкі ласощі зарядять вас енергією, вдень допоможуть вгамувати відчуття голоду, а увечері врятують від переїдання на ніч. Вони мають великий термін зберігання і не потребують особливих умов. А ще – є зручною альтернативою свіжим фруктам.
Родзинки. Цей традиційний сухофрукт – висушені ягоди винограду. Існують різні сорти родзинок: світлі та темні, з кісточками й без. Більше корисних речовин містить
... Читати далі »
Належить до родини вересових – Ericaceae. В Україні трапляється на Поліссі. Росте переважно в сухих соснових борах, а також на відкритих піщаних місцях, часто – поряд із брусницею, від якої мало відрізняєть
... Читати далі »
Братики. Саме так мої краяни називають фіалку триколірну. А ще ця лікарська рослина йменується як братки трибарвні, братки триколірні, брат-і-сестра, в медицині – Viola tricolor.
Квітка й справді триколірна: пелюстки її вгорі темно-сині або фіолетові, внизу – жовті, по боках – світлі, іноді білі, чим і відрізняється від фіалки запашної, всі пелюстки якої – фіолетові. Відмінність ще й у тому, що вона не має фіалкового запаху.
Ростуть братки трибарвні у лісах, між кущами, нерідко сусідять із фіалкою запашною. Трапляються й на полях, перелогах та на пагорбах. Найбільш поширені в північних районах нашої країни, в Курській області Росії. ... Читати далі »
Листопад замикає ворота осені. Природа налаштовується на зимовий спочинок. Настала пора ранніх сутінків і пізніх світанків. Вітер і мороз завершують золотий покіс осіннього листя. Дощ і сніг – звичайні явища цього місяця. Закінчився період линяння у хутрових звірів. Заліг на зимівлю борсук. На щедрих осінніх харчах від’їлися, зажиріли дикі кабани. Ближче до людського житла перебралися миші. До осель потяглися ворони, галки, синиці, сороки. З початком листопада для хліборобів настала пора перепочинку: зібрано врожай, зроблено запаси кормів для тварин. Спочиває примерзла нива, а отже – можна зібратися в гурт, повеселитися, поспівати. Цієї пори вже справляли весілля, юнаки й дівчата сходилися на вечорниці та досвітки, влаштовуючи всілякі за
... Читати далі »
Більшість птахів готується до відльоту у теплі краї. Вони набирають масу, щоб вистачило сил та енергії на майбутній шлях. Шпаки, граки та інші пернаті збираються в зграї. Спочатку ті зграї кочують, а потім залишають рідні домівки. Першими відлітають комахоїдні: стрижі, ластівки, солов’ї, тому що зменшується кількість комах. Як тільки замерзають водойми, відлітають і водоплавні птахи. Щоб спостерігати за пташиним перельотом, треба знати, як це відбувається. Виділяють такі основні форми пташиних зграй: кутом і клином (журавлі, гуси); шеренгою, а також один за одним (гуси, качки); скупченою зграєю (шпаки, омелюхи); безладною зграєю (кулики). Деякі птахи летять поодинці (зозулі, дрімлюги).
Для виживання звірі, які не залягають у сплячку, протягом усього року запасаються харчами. Хижаки ховають частину здобичі під вітроломом, серед каміння і в розколинах. Багато мишовидних гризунів можна знайти у сховищах горностая, ласки. Норка ховає в пустотах під кригою біля берегів водойм до двадцяти кілограмів риби. У бобрової родини під водою запасів гілок може бути до п’ятдесяти кубометрів! Білка збирає горіхи, жолуді, сушить гриби. В норах жовтогорлих мишей знаходили до восьми кілограмів насіння, а одного разу – навіть 47 кг! Не відстають від тварин і птахи. Горішки ліщини, бука у тріщинах кори ховають повзики. Жолуді й горіхи запасають на зиму сойки. Восени вони цілими днями снують біля великих дубів, набирають у під’язичний мішок
... Читати далі »
Знайомтеся – гусениця златогузки. Вона є попередницею невеликого білого пухнастого нічного метелика. Отримала таку назву тому, що черевце самки вкрите золотистими волосинками. Саме зараз ці дивні створіння готуються до зими. Вони линяють, обплутують павутиною всю гілку з пошкодженим листям, таким чином створюючи собі домівку, яка іноді сягає до 10 см завдовжки. Нерідко в одному загальному гнізді буває до 2 тис. гусениць, які добре захищені від зимових морозів і відмінно їх переносять.
Та потрібно бути обережним і не брати гусениці до рук, бо вона дуже отруйна – на кінці тіла розміщені залози, що виділяють їдку рідину. Потрапляючи на шкіру людини, вона викликає болючий свербіж, кропив’янку і запалення. У результаті нерідко підвищується температура, починає боліти голова.
Нещодавно відвідала один зоопарк, що здивував розмаїттям жителів: вовки, папуги, тигри, лами, павичі, сови, черепахи, пелікани... Раптом якась звірина мало не збила мене з ніг на пішохідній доріжці! Вона відчайдушно бігла за яблуком, яке щойно впало. Це південноамериканська жителька – нутрія. В Америці тварини трапляються всюди – від Болівії до Вогненної Землі. І лише декілька зоопарків України можуть похвалитися цією іноземкою. Зовні вона нагадувала великого щура. Голова масивна, з непропорційно маленькими очима і вухами. Кінцівки короткі. Зуби яскраво-оранжевого кольору. Носові отвори у нутрії забезпечені пірнальними м’язами і можуть щільно закриватися. Губи розділені попереду і змикаються позаду різців, що дозволяє відгризати рослини п
... Читати далі »
Справжнім королем осені вважається гарбуз. Завдяки великому вмісту мікроелементів і вітамінів його рекомендують при серцево-судинних захворюваннях, набряках, недокрів’ї та ожирінні. Гарбуз – чемпіон серед овочів за вмістом заліза, міді і фтору. Його плоди багаті пектином, цукрами, вітамінами групи В, С, Е, каротином. Клітковина гарбуза добре розварюється та легко засвоюється. А відвар із медом – це не тільки приємний напій, а й унікальний заспокійливий засіб для тих, хто страждає через безсоння. Кашею із м’якоті можна лікувати опіки і запалення.
В Європі та на Сході його цінують за високий вміст вітаміну Е, вважаючи, що овоч запобігає старінню. В Америці гарбуз є невід’ємним атрибутом святкування Хеллоуїна. Австрія же славиться тим, що з гарбуза кулінари можуть зробити все – від бісквітів до космети
... Читати далі »
Серед старого волинського лісу загубилося маленьке село. Ніхто, напевне, й не знав би, що воно є на світі, якби не дівчинка Оленка, котра щоденно долала шлях понад чотири кілометри, ходячи до школи. Взимку, коли лісова дорога була заметена снігом, дівча залишалося у старої вчительки, яка жила біля школи. Коли ж наставала весна, Оленка любила ходити лісовою дорогою до школи, бо ж стільки цікавого довкола: дятли вже облаштували власні житла й поспішали на допомогу сойці, видовбуючи гніздо у старому дубі; зайці – родина Косооких та Куцохвостих – знову не можуть поділити територію й тому бігають і б’ються, що аж пух летить (учора Оленка змушена була втрутитися у бійку, бо невідомо чим це могло закінчитися); білочки спритно скачуть по деревах, відшукуючи минулорічні запаси, які хтось поцупив, тож дівчинка вже двічі приносила з дому горішки. Любила вона спостерігати за берізками, що ш
... Читати далі »
Ну хто не любить завдання-жарти? Вони, виявляється, не тільки веселі, а й тренують увагу. Діти починають аналізувати умову, перебирати варіанти, шукати, в чому ж зачіпка. Подобаються жартівливі завдання дітям будь-якого віку.
То вперед: разом подумаємо і посміємося. 1. На березі – три товстих гілки. На кожній – по три тоненьких гілочки. На кожній тоненькій – по одному яблучку. Скільки всього яблук? 2. На столі стояло 3 склянки з вишнею. Костя з’їв з однієї, поставивши порожню склянку на стіл. Скільки склянок залишилося? 3. Коли чапля стоїть на одній нозі, то вона важить 3 кг. Скільки буде важити чапля, якщо стане на дві ноги? 4. По скільки вух у трьох мишей? 5. У семи братів – по одній сестрі. Скільки всього сестер? 6. У бабусі Глаші – внучка Даша, кішка Мура і собачка Жура. Скільки всього онуків у бабусі ? 7. Над річкою
... Читати далі »
Львів: Наприкінці жовтня відбувся «Львівський міжнародний форум індустрії туризму та гостинності-2013». Йшлося про роль національного природного парку «Бузький Гард» у розвитку туристичного потенціалу регіону. Лісівники Львівщини окреслили напрямки можливої співпраці між національними природними парками «Сколівські Бескиди» та «Бузький Гард» у питаннях розвитку туристично-рекреаційної сфери. Житомир: Лісівники відвели під декоративні породи понад 6 га площ у розсадниках та теплицях. Там нині вирощено майже 32 тис. штук саджанців декоративних дерев та кущів – всього близько 100 видів. Торговельних майданчиків із продажу садивного матеріалу на Житомирщині працює вже 7. Закарпаття: У рамках українсько-словацького транскордонного проекту «Безперервне навчання лісівників задля кращого ведення лісового господарства» ужгородські студенти – майбутні лісівники – дізналися про особливості лісогосподарювання в Швейцарії. Цьому посприяла програма роботи
... Читати далі »
Розпочали роботу із молитви «Перед початком доброї справи», освячення працюючих та короткого інструктажу, який провів досвідчений лісівник, спеціаліст лісового відділу ВОУЛМГ Володимир Неводнічик. Заліснювали територію Тростянецького лісництва. Земля тут не придатна для ведення сільського господарства. А от сосна – ростиме добре. Новостворений ліс матиме і захисну функцію – оберігатиме від підтоплень та буревіїв сусідні села
Час шліфує майстерність лісоруба, приносить йому досвід. Загальний стаж роботи Миколи Івановича – 19 років, із них у цьому колективі – 17 літ. Останніми роками він упевнено виборює першість на обласних конкурсах вальників дерев, бере участь у загальноукраїнських. 2013-го за перше місце отримав 14000 грн премії. Але Микола Іванович, дякуючи за нагороду, впевнено стверджує, що їде на такі змагання, аби повчитися у колег-лісорубів, поспілкуватися, перевірити самого себе, порівнявши свій стиль зі стилем роботи інших лісорубів. Адже тут дрібниць немає: важливо все. Однозначно: навіть маючи найкращу пилку, не кожен може бути лісорубом. Потрібні природні дані: темперамент, характер, витривалість, увага, вміння сконцентруватися.
Коли митець почав роботу над серією
(Закінчення. 
Звісно, саме полювання давно втратило початковий стержень, перейшовши від потреб до задоволення. Однак для збереження традицій (і не лише) працює чимало знавців-ентузіастів, які підтримують розвиток і культуру мисливської справи. З одним із таких – заводчиком мисливських собак Олександром Бонком – мала приємну нагоду спілкуватися про особли
Восени в пошуках кращого життя перелітні птахи долають дистанції, які можна порівняти з відстанню до Місяця! Ось кілька дуже цікавих та маловідомих фактів про особливості пташиних перельотів:
Мучниця звичайна – Arctostaphylos uva-ursi (L.). Має такі українські назви: боровка, брусничник, ведмеже вушко, ведмежа ягода, вовчі ягідки, вовчі ягоди, медведячі ягідки, медвежий виноград, медвежі ягоди, мучаніца, мученик, мученичник, мучениця, мучничник, мучніца, мучниця, мучниця лікарська, мучиниця, розхідник, розходник, смородух, толокняк, толокнянка.
Братики. Саме так мої краяни називають фіалку триколірну. А ще ця лікарська рослина йменується як братки трибарвні, братки триколірні, брат-і-сестра, в медицині – Viola tricolor.
Листопад замикає ворота осені. Природа налаштовується на зимовий спочинок. Настала пора ранніх сутінків і пізніх світанків. Вітер і мороз завершують золотий покіс осіннього листя. Дощ і сніг – звичайні явища цього місяця.
Більшість птахів готується до відльоту у теплі краї. Вони набирають масу, щоб вистачило сил та енергії на майбутній шлях. Шпаки, граки та інші пернаті збираються в зграї. Спочатку ті зграї кочують, а потім залишають рідні домівки. Першими відлітають комахоїдні: стрижі, ластівки, солов’ї, тому що зменшується кількість комах. Як тільки замерзають водойми, відлітають і водоплавні птахи.
Для виживання звірі, які не залягають у сплячку, протягом усього року запасаються харчами.
Знайомтеся – гусениця златогузки. Вона є попередницею невеликого білого пухнастого нічного метелика. Отримала таку назву тому, що черевце самки вкрите золотистими волосинками. Саме зараз ці дивні створіння готуються до зими. Вони линяють, обплутують павутиною всю гілку з пошкодженим листям, таким чином створюючи собі домівку, яка іноді сягає до 10 см завдовжки. Нерідко в одному загальному гнізді буває до 2 тис. гусениць, які добре захищені від зимових морозів і відмінно їх переносять.
Нещодавно відвідала один зоопарк, що здивував розмаїттям жителів: вовки, папуги, тигри, лами, павичі, сови, черепахи, пелікани...
Справжнім королем осені вважається гарбуз. Завдяки великому вмісту мікроелементів і вітамінів його рекомендують при серцево-судинних захворюваннях, набряках, недокрів’ї та ожирінні. Гарбуз – чемпіон серед овочів за вмістом заліза, міді і фтору. Його плоди багаті пектином, цукрами, вітамінами групи В, С, Е, каротином. Клітковина гарбуза добре розварюється та легко засвоюється. А відвар із медом – це не тільки приємний напій, а й унікальний заспокійливий засіб для тих, хто страждає через безсоння. Кашею із м’якоті можна лікувати опіки і запалення. 
Серед старого волинського лісу загубилося маленьке село. Ніхто, напевне, й не знав би, що воно є на світі, якби не дівчинка Оленка, котра щоденно долала шлях понад чотири кілометри, ходячи до школи. Взимку, коли лісова дорога була заметена снігом, дівча залишалося у старої вчительки, яка жила біля школи. Коли ж наставала весна, Оленка любила ходити лісовою дорогою до школи, бо ж стільки цікавого довкола: дятли вже облаштували власні житла й поспішали на допомогу сойці, видовбуючи гніздо у старому дубі; зайці – родина Косооких та Куцохвостих – знову не можуть поділити територію й тому бігають і б’ються, що аж пух летить (учора Оленка змушена була втрутитися у бійку, бо невідомо чим це могло закінчитися); білочки спритно скачуть по деревах, відшукуючи минулорічні запаси, які хтось поцупив, тож дівчинка вже двічі приносила з дому горішки. Любила вона спостерігати за берізками, що ш
Ну хто не любить завдання-жарти? Вони, виявляється, не тільки веселі, а й тренують увагу. Діти починають аналізувати умову, перебирати варіанти, шукати, в чому ж зачіпка. Подобаються жартівливі завдання дітям будь-якого віку.
