Природа готується поринути у довгий зимовий сон. На деревах іще тримається пожовклий лист, але то ненадовго. Ось-ось уже з’явиться похмурий «двірник осені» – холодний північно-східний вітер «листовій» і остаточно прибере зів’ялі барви природи. Та ще надовго залишаться в пам’яті і червоно-жовті ватри кленових острівців, і сором’язлива посмішка осінньої кульбаби, і припізнілі щедроти кущів шипшини, горобини, калини та черемхи. Стародавні мудреці назвали цей місяць іменем кота. Враховуючи особливості людської психології, саме другий місяць осені присвятили цьому улюбленцеві людей. М’який, пухнастий, вуркотливий, проте зі швидкими пазурами й гострими зубами. Кіт – ніби єдність кількох протилежностей. Присвячений йому природний цикл символізує такі філософські сторони людського буття, як заперечення, розвиток та пізнання істини через особистий досвід.
Природа готується поринути у довгий зимовий сон. На деревах іще тримається пожовклий лист, але то ненадовго. Ось-ось уже з’явиться похмурий «двірник осені» – холодний північно-східний вітер «листовій» і остаточно прибере зів’ялі барви природи. Та ще надовго залишаться в пам’яті і червоно-жовті ватри кленових острівців, і сором’язлива посмішка осінньої кульбаби, і припізнілі щедроти кущів шипшини, горобини, калини та черемхи.
