Питання невиснажливого користування лісовими ресурсами завжди було актуальним для численного загону зеленого господарства. Минали роки, змінювалися покоління, нова лісівнича зміна продовжувала справу попередників. Як працюється господарям зеленого царства в сучасних економічних умовах, чи змінилися пріоритети у веденні лісової справи, запитали у директора держпідприємства «Бережанське лісомисливське господарство» (Тернопільська область) Олександра Левчука.

– Бережанське лісомисливське господарство загальною площею 29,4 тисячі гектара розміщене на території п’яти адміністративних районів: Бережанського, Підгаєцького, Козівського, Монастириського та Зборівського. Лісові насадження представлено в основному двома типами деревостанів. Це бучини, де головною лісоутворювальною породою є бук лісовий, і діброви, де росте дуб звичайний. Тож лісогосподарські заходи переважно направлені на вирощування бука й дуба. Займаємося також насадженням модрин. Розрахункова лісосіка по рубках головного користування на рік становить 33 тисячі метрів кубічних. Правда, розчленований горбогірний рельєф ускладнює не лише проведення різних робіт, а й доступ до певних територій. Відтак лісокористування потребує додаткових вкладень у будівництво лісових доріг.
І, тим не менше, кожного року колектив нашого підприємства створює майже 100 гектарів лісових культур на землях Держлісфонду. Для забезпечення лісництв садивним матеріалом заклали 11 гектарів лісових розсадників, на яких щороку вирощуємо майже 1,8 мільйона сіянців та саджанців. 2006-го у Завалівському лісництві закладено клонову плантацію псевдотсуги тисолистої, а торік – плантацію модрини європейської (Урманське лісництво) та родинну плантацію дуба звичайного у Конюхівському лісництві.
Уже нинішнього року підприємство реалізувало лісопродукції й надало послуг на загальну суму 18 мільйонів гривень і відповідно сплатило податків та обов’язкових платежів до бюджету в розмірі 4 мільйони.
– У засобах масової інформації неодноразово піддавали критиці проведення будь-яких лісогосподарських заходів, пов’язаних із вирубкою деревини. В Європі ж інтенсивно розвиваються і пропагуються принципи сталого лісокористування. А що робить ваше підприємство в цьому напрямку?

– Воно не стоїть осторонь такої важливої справи. Ще з 2006 року ми активно впроваджуємо заходи, засновані на принципах безперервного, невиснажливого і раціонального використання лісових ресурсів, відтворення високопродуктивних корінних деревостанів та отримання максимального економічного ефекту від господарської діяльності. Так, у букових насадженнях проводяться поступові рубки, з метою отримання надійного природного відновлення цінних порід – бука, клена, явора. А на місцях відсутності природного відновлення створюємо часткові лісові культури. Впровадження таких рубок дало змогу виключити період, коли лісова ділянка втрачає свої захисні екологічні властивості, отримати здорове, біологічно стійке молоде лісове насадження з аборигенних лісових та чагарникових порід, зекономивши тим самим кошти на створення лісових культур. Як приклад, торік із 121,4 гектара площ, де проведено суцільні рубки головного користування, 49,1 гектара – це ділянки, на яких спостерігається надійне природне поновлення головних лісоутворювальних порід, де створення лісових культур не проектується.
– Наскільки актуальні для вас роботи, спрямовані на поліпшення інфраструктури?
– Це наші пріоритети, оскільки розширення мережі доріг дасть змогу поліпшити доступ до ділянок стиглого та перестійного лісу, які розташовані у важкодоступних місцях. Тож лише за два попередні роки ми побудували 3 кілометри лісовозної дороги з твердим покриттям у Бережанському лісництві, яка дає доступ до важкодоступної ділянки, де росте майже 100 тисяч кубічних метрів стиглого лісу. Нинішнього року цю дорогу плануємо продовжити ще на 0,5 кілометра. Разом із тим, у Нараївському лісництві маємо намір побудувати 1,7 кілометра лісовозної дороги з твердим покриттям та майже 2 кілометри – із ґрунтовим.
– Які здобутки можете відзначити у створенні нових лісів?
– Наші лісівники активно долучилися до виконання програми «Ліси України», яка передбачає створення нових насаджень. За останні сім років «Бережанське лісомисливське господарство» створило захисних насаджень на новоприйнятих землях, переданих місцевими радами для заліснення, на 650 гектарах, що становить майже 2 відсотки від загальної площі лісгоспу. В майбутньому ці насадження ефективно протидіятимуть ерозії та поліпшать загальний екологічний стан територій краю.
– Як відомо, деревину реалізовуєте на основі спеціалізованих аукціонів. Які тенденції спостерігаються сьогодні?
– Не секрет, що ціна на деревину формується із попиту. Сьогодні найвищою вона є на пиловник дуба. Складова частина дуба в сортиментній структурі нашого підприємства становить лише 9 відсотків, тоді як бука – 60 відсотків, граба ­– 17 відсотків. Проте на останніх аукціонах не всі лоти пиловника бука продано. Проблематичною залишається реалізація на внутрішній ринок технологічної сировини твердолистяних порід (бука, граба, інших). У 2012 році на експорт поставлено 22610 метрів кубічних деревини на суму 8 мільйонів гривень, 85 відсотків експортованої деревини становить технологічна сировина. Вплинути на цінову політику та збільшити реалізацію змоги, звичайно, немає. Залишається одне – зменшити затрати на проведення лісогосподарських, лісокультурних робіт.

– Олександре Петровичу, завдяки чому ваше підприємство досягло вагомих успіхів у 2012 році?
– Наші досягнення – це впровадження прогресивних методів господарювання, нової техніки, утримання курсу на збалансоване лісокористування, використання наукових розробок, направлених на отримання природного відновлення лісів.
Головне ж – це самовіддана й наполеглива праця бережанських лісівників. Чимало працівників підприємства віддали лісовій галузі не один десяток років. Скажімо, більше сорока літ у Нараївському лісництві працює Семен Ількович Сновида.
Значних успіхів у роботі досягнув колектив Бережанського лісництва під керівництвом Леона Наконечного, який першим серед інших лісництв, що входять до ДП «Бережанське лісомисливське господарство», запровадив електронний облік деревини.
А ще запорукою успішної роботи у лісгоспі можна впевнено назвати спадковість поколінь. Для прикладу, лісничий Завалівського лісництва Ігор Семак продовжує справу батька Степана Михайловича, майстер Литвинівського лісництва Іван Хоміцький перейняв естафету свого батька Антона Хоміцького.

Марія САБАН
На фото автора: директор ДП «Бережанське лісомисливське господарство» Олександр Левчук;
посів дуба звичайного;
розсадник у лісі Бережанського лісомисливського господарства.Зростають сіянці сосни звичайної, ялини звичайної, ялиці білої та модрини європейської