Назва цієї надзвичайно гарної та ніжної квітки у кожній європейській мові має те саме значення: «forget-me-not» – в Англії та США, «Vergimeinnicht» – в Австрії чи Німеччині; «ne-m», «oubliez-pas» – кажуть французи, «nomeolvides» – вимовляють іспанці. В Україні незабудка відома ще й під назвами «не забудь мене», «люби мене», «павині вічки». Назва цієї квітки бере початок із легенди. Колись богиня квітучості та краси Флора обдаровувала всі квіти іменами. А відлітаючи почула: «Не забудь мене, Флоро, дай і мені ім’я!». Богиня помітила у траві блакитну квіточку і сказала: «Будеш називатися незабудкою. Наділю тебе магічною силою – повертати пам’ять тим, хто забуває своїх близьких або Батьківщину».
Натрапити на незабудки можна і в Європі, Азії, Америці, Південній Африці та Новій Зеландії. Існує близько 50 видів цих рослин. Ростуть на полянах із вологим ґрунтом. Деякі види (наприклад, незабудку болотну) можна побачити на берегах водойм, боліт, уздовж струмків. В Україні поширена на всій території.

Анна КРАВЕЦЬ
Фото автора