«Напевно, лише скачки на коні дозволяють, не відриваючись від землі, відчути щастя польоту», – казав радянський космонавт Віктор Горбатко. Охоче приєднуюся до цієї думки, особливо після нещодавнього візиту та спілкування з гривастими. 

Зізнаюся: вершник із мене – далеко не майстер, однак після півгодинної їзди на коні нічого, окрім гармонії та блаженного спокою, не торкалося моєї душі та свідомості. Підкреслю: заняття відбувалося зранку, а стан суцільної рівноваги тривав впродовж усього дня. Де прихована магія? 
Річ у тім, що лікувальна дія від верхової їзди доведена давно багатьма вченими та лікарями. Однак не будемо вдаватися до багатослів’я. Перейдемо до фактів.
За словами директора дитячої юнацької спортивної школи «Патріот» Дениса Косика, відомий термін «іпотерапія» містить у собі ширший комплекс лікувальних дій, ніж ми звикли уявляти. 
– Крім безпосередньої їзди верхи з метою лікування різноманітних захворювань,  іпотерапія враховує ще сукупність інших процедур, – пояснює Денис Миколайович. – Наприклад, існують лікувально-оздоровчі центри, облаштовані басейнами, масажними кабінетами. Залежно від виду захворювання у дорослого чи дитини, перед їздою на коні або після неї здійснюють підготовку (завершення) з допомогою масажів, плавання і так далі. Тобто верхова їзда – це лише частина цілого комплексу іпотерапії.
Денис Косик пояснює, що на території дитячої спортивної школи «Патріот» спеціалісти займаються з дітьми і дорослими власне не іпотерапією, а лікувальною верховою їздою. Вона є ефективною як для загального покращення тонусу здорового організму, так і при порушеннях координації рухів, викривленнях хребта, дефектах постави. З допомогою коней також лікують ішемічну хворобу серця, порушення обміну речовин, бронхіальну астму, вегето-судинну дистонію, захворювання кишечника, прямої кишки та ін. 
– У хірургії лікувальну верхову їзду використовують для відновлення здібностей до пересування після нещасних випадків і тяжких операцій, – каже Денис Косик. – У неврології та психіатрії їзда на коні ефективна при лікуванні аутизму, деяких форм шизофренії, олігофренії, синдрому Дауна, а також розсіяного склерозу, різних депресій, неврозів, для полегшення соціальної адаптації. За рахунок покращення кровопостачання до органів малого тазу, зміцнення м’язів живота і стегон верхова їзда допомагає при гінекологічних захворюваннях.  
Як пояснює Денис Миколайович, до їхньої спортивної школи часто звертаються батьки з дітками, котрі мають не надто складні форми дитячого церебрального паралічу (ДЦП). Відвідувачами також є здорові дітки і дорослі, а ще малюки з підвищеним або пониженим тонусом м’язів, зі змінними емоційними станами (плач, безсоння). Звісно, не у всіх є можливість оплачувати заняття. Залежно від ситуації, «Патріот» іде на поступки, пропонуючи безкоштовні курси для хворих діток.
– Щоб проводити лікувальну верхову їзду, потрібно мати спеціально підготовлених коней, які могли би витримувати відповідні навантаження, – пояснює тренер з верхової їзди Ірина Косик. – Адже коні, як і люди, – неповторні, по-різному можуть реагувати на різкі крики чи рухи дитини. Тому тварин психологічно готують до можливих ситуацій. Перед тим, як займатися з хворими дітками, протягом тривалого часу з кіньми працюють інструктори. Усі вправи, наприклад, перекати, їзда на спині тощо, з використанням палиць, м’ячиків, спочатку замість пацієнтів виконують спеціалісти. Так, коні звикають до незвичних ситуацій і під час занять із хворими тварини реагують адекватно.
Ірина Косик наголошує, що перед лікувальною терапією обговорення особливостей стану дитини з батьками та лікарями – обов’язкове. Лише врахувавши всі моменти діагнозу, можна переходити до лікувальної їзди верхи. Під час тривалого проведення занять батьки ведуть щоденник своєї дитини, де записують зміни самопочуття чада. Звісно, результат передбачає значне покращення стану маленького пацієнта: нормалізація сну, поліпшення настрою, зменшення судом, підвищення апетиту…  
– До речі, температура коня на два градуси вища, ніж у людини, – звертає увагу на цікавий факт Денис Косик. – Тварина ділиться з вершником своїм теплом. Таким чином у людини покращується кровообіг, стає ефективнішою робота м’язів та інших систем організму. Також коли вершник – чи то маленька, чи доросла людина – сідає на коня, він автоматично залучає багато груп м’язів, щоби втриматися. Тобто активізується вестибулярний апарат у цілому.
Позитивний емоційний вплив гривастих на людей годі применшувати. Кінні прогулянки – чудовий спосіб позбутися стресу. Цікаво, що їзда риссю прирівнюється до прогулянки пришвидшеним кроком, їзда галопом – до помірної пробіжки. Навіть під час спокійного кроку гривастого тіло людини змушене піддаватися рухам тварини. Так, здійснюється низка пасивних рухів у суглобах і хребті, м’язи працюють навіть без особливих зусиль із боку людини.
– Раніше регулярно відвідував спортзал, але ефект від тренувань не настільки потужний, як після катання верхи, – ділиться досвідом Вадим Стадник, який уже півроку займається верховою їздою. – Коли ти на коні – працює все тіло! Навіть не думав, що стільки м’язів залишалися поза активною участю…
В Україні розвиток лікувальної верхової їзди не є достатньо прогресивним. Наші спеціалісти переймають знання переважно з-за кордону. 
– Два роки тому з метою обміну досвідом до нас приїжджав голландський експерт із кінного спорту Reginald Van der Liubben, котрий є учасником руху з іпотерапії, – зазначає Денис Косик. – Виявляється, в Голландії є ціле поселення, куди на тривале проживання та лікування привозять людей з особливими потребами різного віку. Крім усіляких методів та процедур, на території закладу є також коні. Лікування та різного виду терапії спонсорує держава…    
На превеликий жаль, ми зіштовхнулися з реальністю, де має місце війна та всі її страшні наслідки. Торкаючись болючої теми, не можна оминути наступного. Так, у контексті кінно-лікувальної тематики, Денис Косик звернув увагу на статтю, яка нещодавно вийшла на українському кінному порталі під назвою «Війна. Реабілітація. Іпотерапія». У ній автор повідомляє про кілька важливих фактів і статистичних даних. 
***
«…Для солдата, який брав участь у бойових діях, війна несе не епізодичний характер, а надовго чи назавжди змінює якість його життя. Інвалідність, яка часто веде за собою безробіття, депресію і втрату мотивації. Або посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), важкий психічний розлад із різноманітною симптоматикою згубно позначається на життєдіяльності і працездатності військового. 
20% тих, хто воював в Афганістані та Іраку, страждають посттравматичним розладом різного ступеня. У важких формах і за відсутності відповідного лікування він нерідко призводить до суїциду. За 2012 рік 6500 солдатів у США закінчили життя самогубством. 
Цікаво, що у США, Великобританії та інших країнах працює система державних і приватних установ, які займаються реабілітацією солдатів. У комплексі з транквілізаторами та іншими препаратами їм пропонується альтернативна терапія, тобто соціалізація та адаптація до нормального життя в процесі тематичних заходів: малювання, ліплення, пригодницькі квести, лижний спорт, гольф, а також – іпотерапія.
В Америці при Міністерстві у справах ветеранів США функціонують спеціалізовані військові госпіталі, тридцять із яких співпрацюють із кінними фермами і пропонують програми іпотерапії під назвою «Horses for Heroes» («Коні для героїв»).  Всі клуби займаються безкоштовною терапією для солдатів (отримують пільги від держави та існують за рахунок благодійних внесків). 
У Великобританії кінних баз, які займаються терапією, навіть більше, ніж у США. Їхні власники – звичайні люди, не байдужі до долі військових.
При кожному клубі працює терапевт-фахівець від медичного центру та інструктор, який має ліцензію на заняття іпотерапією з військовими. Програми відрізняються тривалістю і характером занять. Як правило, вони підбираються індивідуально, залежно від типу інвалідності, форми психічного розладу і загального стану. 
Джо Грімард, ветеран ВМС, а нині терапевт: «Основа іпотерапії для ветеранів – повна концентрація на тварину. Ви не думаєте ні про себе, ні про свої проблеми. Все, що необхідно нам дати солдатам, – розслаблення і позитивні емоції. Майже всі хлопці, які до нас приходять, страждають від панічних атак, нападів тривоги. Вони живуть із травматичними спогадами, а ми їм даємо можливість відкрити для себе новий спокійний світ, а разом із ним – заповнити свідомість приємними думками. Коли хлопці до нас приїжджають, ми не говоримо про терапію, а розмовляємо про задоволення. 
Коні – дивовижні тварини і відмінні терапевти. Вони відволікають, розслаблюють і вчать довіряти – те, без чого солдат не повернеться до нормального життя. А ми в процесі реабілітації спостерігаємо, як поліпшується самооцінка людей і повертається їхня впевненість у собі. І в кінці бачимо, як вони стають тими, ким були до війни»…
***
– Враховуючи досвід іноземців, ми вже на шляху до створення на території «Патріота» подібного комплексу лікувальних заходів із допомогою коней, – на завершення інформує Денис Косик. – Надіємося на підтримку місцевої влади, щоби ми могли набрати волонтерів та бути готовими до роботи з реабілітацією українських військових.   
Тетяна МИЗНІКОВА
Фото автора та з архіву сім’ї КОСИКІВ