Сенс життя, або «Хода Святої Крові» - 20 Травня 2013 - Всеукраїнський журнал «Лісовий вісник»

Жокеї, візники, конярі й просто любителі коней – особливі люди. Незважаючи на можливі розбіжності, їх об’єднує спільне захоплення: для таких людей коні – це більше ніж спортивний інвентар, кінний спорт – більше ніж просто фітнес, а їзда верхи – не просто спосіб дістатися з пункту А до пункту Б. З часом хобі стає сенсом життя, коні – важливим, іноді навіть невід’ємним фактором формування особистості, а час, проведений із кіньми, має терапевтичний ефект.

При цьому стосунки між людьми в жодному випадку не відходять на другий план, просто кінь стає близьким другом, розрадою. Заняття кінним спортом – можливість стати щасливішим, доторкнутися до чистоти природи, визначити рубежі й вийти за їхні межі. Нещодавно була свідком того, як двоє вершників за кілька годин подолали 50-кілометровий шлях. І це у дощ… Але що для одержимих (у хорошому розумінні цього слова) вибрики погоди. Вони ставлять цілі і досягають їх!
Нерідко спілкування з кіньми допомагає вилікувати хвороби: пораненим душам воно дарує крила, хворому тілу – здорові ноги, і всім без винятку – можливість відчути безмежну радість життя. Від крихітки шетті до велетня шайра – всі коні мають у собі щось більше, ніж просто можливість заповнити вільний час між школою та домашнім завданням, роботою та телевізором.
Гортаючи кишенькові видання з психології, можна припустити: нас тягне до цих сильних і незворушних створінь тому, що в сучасному світі ми, люди, так часто почуваємося загубленими й безпомічними. Спілкування з кіньми дає можливість знову відчути нашу значущість, стати кращими… І не страшно, якщо ми забруднимо чоботи або у волоссі заплутається билинка сіна.
«Передача тепла»
Коні – щирі супутники та помічники для лісівників, поліціянтів, селян… Слід зауважити, що є цілі «кінні» традиції. І це не лише «передача тепла», а й «збереження живого вогню». Кінним процесіям притаманна не «полум’яна» атмосфера, а швидше урочистість, спокій, стриманість.
Так Ангеліна Шмельцер – німецька дослідниця холоднокровних коней розповідає, як щороку в місті Брюгге (Німеччина) відбувається найбільш масштабна у світі кінна процесія під назвою «Хода Святої Крові», яка частково складається з театрального зображення біблійних сцен.
Цей релігійний ритуал починається зі святкової меси в головному соборі Брюгге, після якої все духовенство й ченці йдуть зі святими дарами та іншими церковними реліквіями у процесії, у якій беруть участь близько 3000 вершників. Традиція зародилася в середині ХІІ століття, точніше – у 1149 році, коли Тьєррі Д’Ельзас, граф Фламандський, привіз до Брюгге кришталеву посудину з Кров’ю Христа, яку, напевно, йому вручив патріарх Єрусалима за заслуги в першому Хрестовому поході. Відтоді протягом століть до Брюгге сходяться паломники, щоб поклонитися священній реліквії.

З пізніших часів у комуні Ленцкірх виникла традиція щорічного святкування на честь святого Елігія, захисника домашніх тварин, особливо коней, яке відбувається останньої неділі перед 25 червня.
У день Вознесіння Ісуса Христа в Гімніху, одному з районів міста Ерфтштадт, влаштовується кінна процесія під назвою «Gymnicher Ritt», яка пов’язана з ім’ям Арнольда фон Гімніха й триває вже близько 800 років поспіль.
У місті Нойденау другої неділі травня відбувається кінна процесія «Gangolfritt». А 1 травня щороку влаштовується процесія імені Георгія Побідоносця в місті Геймбах. Ось уже понад 300 років щороку вирушають у дорогу вершники в містечку Гієрсхаген. Віддавна існує старовинна традиція лужицьких сербів – великодня кінна процесія Остеррайтен. Обряд відбувається в католицькій Верхній Лужиці, у районі між містами Баутцен, Хоєрсверда й Каменц. З кінця 1990-х років традиція відродилась і в лютеранській Нижній Лужиці в районі міста Люббенау, а також знаходить підтримку ще й в Остриці та монастирі Марієнталь.
А процесія «Palmritt» у Вербну неділю – останню неділю перед Великоднем – відбувається у двох містечках Баварії: Шенбергу й Кессларні. Крім цих традиційних святкувань, існує дуже багато інших кінних процесій, а численні освячення коней свідчать про тісний зв’язок коня, земного творіння, і церкви. Як у минулому, так і сьогодні в християнстві й інших релігіях світу кінь відіграє важливу роль.