Як можна врятувати світ? Від злоби, ненависті, прагнення до наживи та елементарної байдужості. Як врятувати світ від воєн за впливи, від знищення природи та самих себе? Риторичні запитання, які постають сотні і сотні років…
Мільйони людей волають про мир, любов до природи, розуміння один одного, а інші, не задумуючись про наслідки, працюють на згубу, продаються за гроші, живуть, як кажуть, одним днем, навіть не прагнучи уявити, що чекає їхніх дітей, онуків, правнуків врешті-решт!
Війна в Україні також робить свій «внесок» у зміну клімату. Тільки з червня по вересень у зоні проведення АТО сталося близько 3000 пожеж. Горіли ліси, лісосмуги, степ. 
В одному із інтерв’ю заступник керівника Національного екологічного центру України Олексій Василюк зауважив: «Усі ліси степової зони переважно штучні і посаджені давно. З часів, коли саджали там дерева, клімат достатньо змінився, і наразі ніхто не може гарантувати, що тепер узагалі комусь вдасться відновити ліс на територіях, де він сьогодні згорів. Молодий ліс на Донбасі, ймовірно, не зможе в нинішньому кліматі піднятися до віку, коли крони змикаються і утворюють мікроклімат, що їх самих надалі підтримує. Тому, можливо, Донбас стане зоною природного відновлення степу. Це природна справедливість і благо для корінних видів рослин.
А от для людей це означає, що жити там буде значно важче. Ліси саджали для створення мікроклімату – дерева збільшують вологість повітря, знижують швидкість вітру. Без лісів там буде справжній степовий клімат, а це значно суворіше, ніж те, що було на Донбасі до цього року».
Йдеться лише про один куточок рідної України, а скільки таких місць, покалічених війною, виснажених недбальством, засмічених і спустошених діяльністю людини є на земній кулі… Про це треба говорити всім миром. І не тільки говорити, а й діяти відповідно!
Нещодавно сотні тисяч людей вийшли на вулиці більше 2000 населених пунктів в усьому світі, аби сказати своє слово за збереження планети (фото – стор. 4-5). Це стало прекрасним виразом любові до всього, що може зникнути через зміни клімату. Це спільна акція задля збереження світу і побудови суспільства, яке буде рахуватися з природою, а не лише використовувати її. 
Ці люди висловили свою позицію, волаючи до інших: треба врятувати світ, врятувати людство від колапсу, взаємо­знищення.
Можливо, це початок? Початок нової історії. Доки ще є час, варто бити у набат і нагадувати нашим лідерам, що треба думати про майбутнє, побудоване не на матеріальних, а духовних цінностях, не на меркантильних інтересах, а на вірі в майбутнє. 
Оксана ЧУРИЛО,
заслужений журналіст України, 
головний редактор Всеукраїнського 
журналу «Лісовий вісник»