Головне меню
Рубрики
Анонси [29]
Колонка редактора [23]
На часі [25]
Еко [14]
Людина [24]
Актуальне інтерв’ю [12]
Світ без кордонів [7]
Резонанс [6]
Сторінки історії [17]
Глибинка [10]
Природа і ми [33]
Мисливство [13]
Рибальство [9]
Світ тварин [9]
Наш фотоконкурс [13]
Зі світу по нитці [4]
Хобі [17]
Цілюща аптека [29]
Лісова книгарня [9]
Цікаво [53]
Нотатки натураліста [161]
Світ очима дитини [20]
Лісовичок [31]
На замітку [18]
У світі пернатих [15]
Подорожуємо разом [29]
Психіка людина і проблеми лісівництва [10]
Новини [101]
Світ рослин [6]
Роздуми [9]
До теми [9]
Традиції та сьогодення [16]
До ювілею [7]
Статистика
Главная » 2015 » Квітень » 22 » Війна за мисливські угіддя
23:31
Війна за мисливські угіддя

Під стінами Волинської обласної ради гамірно. Сесія ще не розпочалася, депутати поволі підходять, а біля дверей – натовп. Мітингувальники налаштовані рішуче. У руках – плакати із написами: «Руки геть від УТМР», «Депутати, не дозвольте знищити УТМР», «Поверніть законність ваших рішень». У чому ж річ? 

За деякий час мисливці піднімаються у сесійну залу. Розмовляємо з одним із мітингувальників – членом громадського об’єднання УТМР Любомльського р-ну, головою громадської організації «Рідна Любомльщина» Олександром Мікульським (на фото).


«У листопаді 2014-го депутати Волинської обласної ради продовжили нам термін користування мисливськими угіддями, які належали УТМР і раніше, ще на 7 років. Проте, відкриваючи полювання та вийшовши зі зброєю до лісу, ми зіштовхнулися з озброєними людьми, які не є членами нашої первинної організації. До нашого єгеря підійшли представники приватної організації із забороною полювати. Сказали, що відтепер ці угіддя належать ТОВ «Вікінг». Ми вже писали листи у всі можливі структури району, та нічого так і не зрушило справи з мертвої точки. Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства також відписками годує. Зараз важкий час. У державі війна, ми хочемо, аби не було ворожнечі, але наші мисливські угіддя фактично віддали приватнику», – розповів Олександр Мікульський. 
Йдеться про майже 3 тисячі гектарів лісу. Місцеві мисливці 15 років межували із ТОВ спокійно, а зараз почався розбрат. 
Активіст розповідає, що первинна організація УТМР району нараховує 480 членів, які сплачують внески. Каже: мисливці хочуть полювати чесно. Свою справу знають добре: солонці, біотехнічні споруди, віники заготовляють справно.
«Була чутка, ніби той лісовий міністр, котрий звільнився (ймовірно, голова Держагентства лісових ресурсів України Валерій Черняков, – авт.) дав команду ці угіддя віддати, – розповідає Олександр. – Він кілька разів полював із ними. Це бачили селяни, яких брали як загоничів. От і домовилися, видно. А чому досі не можемо добитися толку? Бо вони всі – однопартійці. І колишній голова Агентства, і голова нашої районної ради, і начальник управління лісового та мисливського господарства. Думали, по-людськи буде. Але в управлінні нам пояснили, що ми нічого не доб’ємося, бо все буде на їхніх умовах. Стали казати, що нам треба домовлятися з «Вікінгом». Поговорили з нами аж 10 хвилин, а тоді лишили з приватниками. Але розмови не вийшло. З нами був літній єгер – чоловік років 70-ти. То вони, напевно, спровокувати нас на бійку хотіли, бо мало не за комір його брали, так доказували. І цей випадок іще раз переконав іти на сесію і просити у депутатів, аби вони врахували наші прохання». 
Депутати обласної ради дослухалися до мітингувальників. Поставили питання, яке порушили утемеерівці, в «різне» та врешті прийняли рішення на користь УТМР. 


Через деякий період після сесії спілкуємося із місцевими мисливцями, членами УТМР. Вони кажуть: «Днями вишки з’явилися. Деревина ще зовсім сира. Ми ж вишок не ставимо, бо вважаємо, що так не можна полювати. Всі вишки, які були при колишньому єгереві (його виключили з УТМР), позрізували. Тепер він на приватника працює. То, можливо, його робота». 
Стосовно не зрозуміло ким вмонтованих вишок на території Мосирського лісництва, де право на користування угіддями має Любомльська організація УТМР, мисливці днями звернулися у колективній заяві до нардепа Ігоря Гузя.
«Було б добре взагалі у них забрати угіддя, – роздумують утемеерівці. – Адже там керує чотири власники. Вони розділили ліс між собою. Ми вважаємо, що має бути один толковий власник. Тим більше, вони ідуть проти простих людей – тихцем забирають території. Повірте, там звірі були й до них. Біля угідь – близько Польща. Дичина приходить звідти і буде приходити. Розташування лісів – розкішне. Чому воюють за нашу територію? Бо «Волиньагро» почала засаджувати поля – вичистили зарослі, поле переорали і посадили кукурудзу. І на поля страшенно пішов звір. Дичина іде краями – там лози, а над тими лозами кормова база. І вовк з’явився. Чи зі Сходу прийшов, чи ні, але вовка стало багато. Хочемо зауважити, що цього року «Вікінг» проводив полювання, хоча, напевно, права такого не мав, бо договір у них закінчився ще в жовтні 2014-го. Відтак документа, який підтверджує, що вони – власники і їм продовжили договір оренди – вони не мають. А полювали і полюють досі! Тепер говорять, що на вовка». 
– Дуже вдячні депутатам облради за розуміння. Але кажуть, що «Вікінг» має намір подавати на рішення сесії до суду. То, напевно, нам доведеться ще не раз на мітинг збиратися, – каже Олександр Мікульський.

Про ситуацію, котра склалася, та чи немає подібних прецедентів в інших районах області, говоримо з головою УТМР Андрієм Дмитруком.

– 22.07.2014 року сесія облради внесла зміни до рішення обласної ради від 04.11.1997-го щодо надання в користування мисливських угідь терміном на 25 років Любомльській районній організації УТМР (з усіма змінами, внесеними у 1999 році). Ці ж мисливські угіддя, тільки під другою назвою, бо вони свого часу були колгоспними лісами, потім передалися у міжгосподарський лісгосп, а тоді – у держлісгосп. Уже 21.11. 2014 року були надані ТОВ «Вікінг». Ми звернулися в екологічну інспекцію, Державне управління екології, управління лісового та мисливського господарства, Держагентство лісових ресурсів. Отримали відповіді – фактичні відписки.
– А ви знали раніше про те, що готуються документи на передачу угідь?
– Ні. Про це ми дізналися не так давно. До того про погодження, яке надано, як зауважує управління лісового та мисливського господарства ще у березні минулого року, ми не знали, та й якби знали, то, напевно, таки сподівалися б на те, що недолуге рішення директора лісгоспу, котрий дав погодження, зупинять контролюючі структури, які мають зважати, що ці ліси належать УТМР, і в обласній раді будуть достовірні відомості. Але вони промовчали. 
– Як давно ви погоджували з користувачами межі? Тепер вимагають робити заново?
– Так. Але аби зробити мисливське впорядкування заново, нам потрібно мільйон шістсот сорок тисяч. Ці витрати ляжуть на плечі простих мисливців або ми таким чином розвалимо організацію й матимемо білі плями. Проте мисливське впорядкування розроблене ще у 2007 році і діє до 2022-го, згідно із законом. Тому ми й звернулися до обласної ради, аби не витягувати знову кошти із простих мисливців. Ми нічого нового не винайшли. Перед нами таким чином діяла Тернопільська область. У 2012-му – Вінницька і Кіровоградська. Нас обласна рада підтримала. І так ми не змінили ні гектара своїх площ. Але згодом виникла ця колізія. В управлінні нам сказали, що вони не є суб’єктом подання такого рішення, що це все – Держагентство. Там у свою чергу написали, що вони направили листа в управління, аби тут розібралися у ситуації і подали своє бачення. Зрештою, юристи порадили звернутися або у суд, або знову ж таки – до депутатів обласної ради, щоб вони внесли зміни у рішення. Хоча ми не звинувачуємо у цій ситуації депутатів, адже, повторю ще раз, про те, що відбувається накладка, їм мали повідомити контролюючі структури. Проте рішення депутатів обласної ради скасувати можуть ті ж депутати обласної ради. Ми звернулися до екологічної комісії. Звернення розглянули. Комісія повністю підтримала, що потрібно внести зміни до рішення обласної ради на користь УТМР – і вони були внесені. 
– Чи не виникає подібних ситуацій з іншими мисливськими угіддями?
– Зараз питання постає щодо Тростянця. Мисливці Ківерцівщини б’ють на сполох, бо знову ж таки відбувається фактична пряма накладка мисливських угідь приватника на ті, які закріпленні обласною радою за районною організацією УТМР. Проте, думаю, після того, як ми почали говорити, так просто ніхто угідь тепер надавати не буде, адже в Законі чітко прописано: першочергове право має користувач, який користувався цими мисливськими угіддями. 
– Знаю, що вам радили домовлятися. Що ви могли запропонувати і що пропонували вам? 
– На сьогодні ми не є закритим товариством – пропонуємо всім вступити у первинний мисливський колектив. Вступайте. Хочете вкласти гроші – будь ласка, хочете, аби звіра було більше, – прекрасно. Але забрати ці угіддя від простого мисливця і сказати йому, що ти тут не будеш полювати, – такого робити не можна. Кількість мисливців-членів УТМР збільшилася на 23 особи і становить 5979 чоловік. Членські внески – 250 гривень на рік. Наразі сплачено більше 60%. Кожен із них знає, що він має заготовити для тварин, яку роботу провести.
– На вашу думку: що потрібно робити, аби таких колізій не відбувалося у майбутньому? 
– Ми давали свої рекомендації щодо Закону про мисливське господарство та полювання, який наразі готується. Він має докорінно змінити ситуацію і в плані погоджень надання у користування мисливських господарств, і в плані його ведення, лімітів та всього іншого. Сподіватимемося, що у депутатів Верховної Ради вистачить часу затвердити цей закон найближчим часом. Щодо нашого бачення, то ми зовсім по-іншому розглядаємо надання мисливських угідь. Бо виконати те, що вимагається сьогодні, нереально! Скажу чому: перше – власником землі, поля, паю є пайовик – проста людина, яка може просто поїхати на заробітки, чи старенька жіночка, якій діти сказали: «Тебе вже кілька разів обманули, то як підпишеш папери, ще й землю відберуть». І вони не дадуть погодження. Так само і людина, яку зловили на браконьєрці, не погодить на зло. Відтак буде багато білих плям, – територій, які не закріплені. Таке показав сьогодні Горохівський район, де було 93 тисячі гектарів, а після перепогодження залишилося 66 тисяч. Уявіть: майже 30 тисяч мисливських угідь – це білі плями. Як ви вважаєте, хто там полює сьогодні?.. Тобто є дві вертикалі ведення мисливського господарства. Одна – схема Росії, Білорусі, де чітко визначена адміністрація, яка говорить про те, що є БТМР або «Росохота», які наполовину вже державні, які ведуть мисливське господарство, а їх кон­тролюють лісівники, екологи, прокуратура, громадськість… І є друга вертикаль – європейська, в якій дійсно треба брати погодження, але в ньому чітко сказано: якщо власник або користувач не надає цього погодження місцевому мисливцю, то він повинен вкладати туди кошти сам. Друге: як можна прив’язати дику качку чи лося до паю, навіть до фермерського господарства? Ясно, що ніяк. Тому ми вважаємо: треба, аби спеціалісти розглядали, які мисливські угіддя мають бути, які мають бути межі, чи потрібно брати поле біля лісу, чи ні. Потім збирати місцевих мисливців, які там полюють, питати, чи можуть вони самі хазяювати, чи їм краще на якихось умовах віддати ці території приватному бізнесу, який дасть кілька ліцензій, а далі сам вкладатиме кошти і сам полюватиме. Ми не знаємо, яким шляхом підемо. Але мені здається, що думку місцевих мисливців ми повинні враховувати завжди. 
Оксана ЧУРИЛО
Фото автора, інтернет-ресурсу «БУГ» та Анни КРАВЕЦЬ
P.S. У «ЛВ» готові ознайомитися із позицією інших сторін та оприлюднити її.

Категория: Резонанс | Просмотров: 837 | Добавил: Live | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Свіжий номер ЛВ
Читайте українське
Архів ЛВ
Календар
«  Квітень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930