Напевно, немає на світі жодної іншої риби, про яку було би складено стільки казок, оповідань, байок та легенд.

Щука (Esox lucius) – найпоширеніша і найчисельніша хижа риба на всій Північній півкулі. Це єдиний представник сімейства щукових, який трапляється в Україні. Її по праву можна назвати «акулою прісних вод». Спина у неї чорна, боки сірі, черево біле; плавці червонуваті або бурого кольору. Довжина може сягати 2 м, а вага – 35 кг. Живе вона як в озерах, так і в проточній воді, у гірських водоймищах трапляється на висоті до 1500 м. Щука – одиночна риба, тримається біля водної рослинності і надає перевагу річкам зі сповільненою течією. Досить швидко росте. Вже до кінця третього року життя має довжину близько 40 см і масу до 1 кг. Загалом щука живе дуже довго. Самці завжди легші за самок приблизно на 30%, тіло у них довше. Ще можна додати, що щука швидше росте в помірному кліматі, ніж на півночі.  Спочатку щука росте в дожину, та досягнувши приблизно 70 см, починає рости в ширину – приблизно 2 см на рік.
Цей хижак – найпоширеніший об’єкт промислу та спортивного рибальства. За свою підступність та силу ця «рибка» входить до трійки лідерів серед суперників будь-якого риболова. Якщо ви коли-небудь підсікали хоч невелику щуку, то зрозумієте, про що йдеться. Адже цей хижак досягає іноді воістину гігантських розмірів, тому ловля щуки залучає найазартніших рибалок-спортсменів і любителів спортивної риболовлі. За її агресивність, стрімкість і властивість підкрадатися до здобичі щуку часто називають водним вовком.
У літературі можна натрапити на безліч суджень про ловлю щуки і її звички, засновані лише на фантазіях. Приміром, у публікаціях XIV-XVII ст. можна прочитати, що гігантські щуки нападали на собак, лебедів, мулів і... людей. Не дуже віриться, звичайно, все-таки різні вагові категорії. Однак є офіційно задокументовані випадки, коли щуки нападали на дрібних тварин і птахів. У 1976 р. під час змагання з ловлі окуня на озері Кальехон, що в Перу, деякі учасники зблизька спостерігали, як велика щука схопила, сильно травмувала, і, врешті-решт, потягла під воду каченя. Охоронна організація «Дакс Аплімнтед» зафіксувала факт, що щука полює на каченят, і її занесли у список хижаків, котрі харчуються качками.
Найбільшу в світі щуку виловили у 1197 р. Вона належала Фрідріху ІІ, який відпустив її у 1230 р. Вага цього сивого від віку гіганта становила 140 кг, а довжина – 5,7 м. Останки величезної хижачки до цього часу перебувають у Мангеймському музеї, що в Німеччині.

Яків Штиря
Фото Олександра ЛИТВИНА