Ліс оживає від гучного співу птахів. Починається масовий переліт пернатих, які рухаються до місць гніздування. Першими додому повертаються лелеки, шпаки, жайворонки та граки. Все відбувається не абияк, а в чіткому порядку: спочатку прилітають ті птахи, які покинули домівку останніми восени; а наостанок повертаються ті, що відлетіли спочатку. Одними з перших летять із Півдня граки та лелеки. Ще сніг не зійшов, ще можливі заморозки, а граки вже тут. Вони – вісники весни. Слідом за граками прибувають шпаки і жайворонки. Це буває в кінці березня – на початку квітня.
Хто як весну зустрічає З-під розталого снігу впевнено визирають підсніжники та проліски – перші вісники весни у лісі. Береза і клен починають сокорух, покриваючись безліччю довгих бурульок. Зацвітають ліщина та мати-й-мачуха. Радісно зустрічають весну мурашки та дрібні павучки, які повиходили зі своїх домівок та гріються на сонці. У третій декаді місяця – 21 березня – день весняного рівнодення. День рівняється з ніччю, а згодом і обганяє її.
Взимку їжак спав у лісі під купою хмизу. Та коли з’явилася молода травичка, виліз зі свого зимового лігва – його й упізнати не можна: на колючках суха трава, мох, старе листя поналипало. Виліз, позіхнув, потягнувся і взявся свої колючки чистити. Об гілочки, об кущі потерся, язиком себе облизав. Роздивився, струхнувся – і побіг на полювання. Цілу зиму їжак нічого не їв. Тепер нехай йому попадуться черв’яки, жуки та жаби – вмить упіймає та з’їсть. Мине ще трохи часу, їжак оклигає, сили набереться й не тільки з жуками та жабами – він і зі змією впоратися зможе, аби тільки трапилася йому на шляху.
Усю холодну пору у зайця була шубка біла, пухнаста, а припекло березневе сонце – настав час вуханю змінити хутро. Як же заєць переодягається? А ось як. Навесні він починає линяти. Зимова шерстка у нього вилазить, а замість неї виростає інша – сіра, гладенька.
Бігає вухань – і то тут, то там клапоть зимової шерстки залишить. Сховається зайчик під кущем – не скоро його й помітиш.
Красуня весна проганяє зиму з наших країв. Вона наповнює повітря п’янким ароматом неспокою, пронизує сонячними променями, кличе все живе до свята оновлення. Першою на цей поклик відгукується береза – найяскравіший символ приходу весни і чудовий індикатор змін, які настають у природі. Почався рух березового соку – це і вітамінізована смакота, і сигнал господареві про те, що земля відтанула на всю глибину коріння берези. Саме тому цьому дереву віддали таку шану – присвятили цілий місяць людського буття, причому – перший весняний! Колись саме з березня починався відлік нового року у стародавніх римлян, еллінів, персів, єгиптян, шумерів. Мудреці цих народів запозичили ці знання у ще більш давньої цивілізації аратів, які, до речі, мешкали на території України. Традиційно початком року вважався день весняного сонцестояння, що припадає на 21-22 березня.
Ліс оживає від гучного співу птахів. Починається масовий переліт пернатих, які рухаються до місць гніздування. Першими додому повертаються лелеки, шпаки, жайворонки та граки. 
Взимку їжак спав у лісі під купою хмизу. Та коли з’явилася молода травичка, виліз зі свого зимового лігва – його й упізнати не можна: на колючках суха трава, мох, старе листя поналипало. Виліз, позіхнув, потягнувся і взявся свої колючки чистити. Об гілочки, об кущі потерся, язиком себе облизав. Роздивився, струхнувся – і побіг на полювання.
Красуня весна проганяє зиму з наших країв. Вона наповнює повітря п’янким ароматом неспокою, пронизує сонячними променями, кличе все живе до свята оновлення. Першою на цей поклик відгукується береза – найяскравіший символ приходу весни і чудовий індикатор змін, які настають у природі. Почався рух березового соку – це і вітамінізована смакота, і сигнал господареві про те, що земля відтанула на всю глибину коріння берези. 
