Головне меню
Рубрики
Анонси [29]
Колонка редактора [23]
На часі [25]
Еко [14]
Людина [24]
Актуальне інтерв’ю [12]
Світ без кордонів [7]
Резонанс [6]
Сторінки історії [17]
Глибинка [10]
Природа і ми [33]
Мисливство [13]
Рибальство [9]
Світ тварин [9]
Наш фотоконкурс [13]
Зі світу по нитці [4]
Хобі [17]
Цілюща аптека [29]
Лісова книгарня [9]
Цікаво [53]
Нотатки натураліста [161]
Світ очима дитини [20]
Лісовичок [31]
На замітку [18]
У світі пернатих [15]
Подорожуємо разом [29]
Психіка людина і проблеми лісівництва [10]
Новини [101]
Світ рослин [6]
Роздуми [9]
До теми [9]
Традиції та сьогодення [16]
До ювілею [7]
Статистика
Главная » 2014 » Липень » 21 » Хотинський лісгосп створювали у складні й суворі післявоєнні роки
22:30
Хотинський лісгосп створювали у складні й суворі післявоєнні роки

Тоді, у 1944-му, тривали останні бої за Хотинщину. Врешті силами червоноармійців 3 квітня від окупантів звільнили                       м. Хотин. Після військових дій залишилася розруха. Не вистачало ні матеріальних, ні людських ресурсів. Хоча Друга світова війна ще тривала, хотинчани вже почали робити перші кроки до відродження життя під мирним небом. І через 2 тижні після звільнення земель від загарбників було створено Хотинський лісгосп. Відтоді минуло 70 років, і сьогодні ДП «Хотинське лісове господарство» – це найбільше промислове підприємство і платник податків у Хотинському р-ні, а також місце роботи близько 230 буковинців.

Від лісництва – до лісгоспу
Перший наказ в історії Хотинського лісгоспу датований 17 квітня 1944 р. У ньому зазначається, що директор підприємства Григорій Петрович Цибульський приступив до виконання своїх обов’язків. Маючи після війни у розпорядженні практично мізерні ресурси, керівник розгорнув надзвичайно масштабну роботу із організації лісового господарства. До створення лісгоспу в Хотинському повіті (районі) існувало одне лісництво – Клішківецьке. Через кілька днів після прибуття на Буковину Григорій Петрович створив тут уже п’ять дільничних лісництв: Коленкауцке, Клішківецьке, Рухотинське, Хотинське та Новоселицьке. Така структура на довгі роки прижилася у лісгоспі й змінювалася вкрай рідко. Навіть сьогодні на ДП «Хотинське ЛГ» така ж кількість лісництв із такими ж назвами.
Перші працівники лісової охорони лісгоспу приступили до патрулювання лісових масивів 26 квітня 1944 р. Цього дня на роботу взяли перших 60 працівників підприємства. У травні до праці стали ще півсотні лісівників. Першими лісничими стали Антон Коваль, Микола Главіцкий, Іван Урсатьєв, Василь Лісничий та Галактіон Мотуляк. Першим старшим (головним) лісничим 28 червня 1944-го було призначено Сергія Міклуху. Що ж до першого директора підприємства, то про нього відомостей лишилося не так уже й багато. Знаємо, що працював у лісгоспі майже два роки, а його родина жила у Фастові, що на Київщині.
Лісівники масово йшли на фронт
Після створення лісгоспу війна тривала ще рік та 22 дні. Не дивно, що весь цей час чоловіче населення мобілізовували і відправляли на фронти. Забирали до лав Робітничо-Селянської Червоної Армії і лісівників із Хотинщини. Зокрема 16 червня 1944 р. у зв’язку із відбуттям на війну звільнено дев’ятьох працівників Клішківецького лісництва. На їх місце взяли нових, проте через два тижні шістьох із новоприйнятих теж забрали воювати. Така плинність кадрів тривала аж до завершення війни. Чимало із мобілізованих так і не повернулися охороняти лісові насадження Хотинщини… Заради перемоги над фашистською Німеччиною віддав своє життя лісник Колінкауцкого лісництва Костянтин Тимчук, який встиг потрудитися у лісгоспі лише менше місяця. Сьогодні на підприємстві майстром лісу працює його внук Олександр.
Лісівники у повоєнний час працювали шість днів на тиждень по вісім годин. За невелику провину їх могли жорстко покарати. Залишати робоче місце без поважних причин було категорично заборонено. У 1946 р. за це навіть ввели кримінальну відповідальність.
У 40-х рр. при лісгоспі був організований відділ робітничого постачання. Саме завдяки його функціонуванню під час голоду у 1946-1947 рр. хотинські лісівники змогли врятуватися від голодної смерті. Тим, хто працював на підприємстві, видавали спеціальні продуктові картки. За ними люди у кіоску Хотинського лісгоспу отримували харчі, облік яких вівся надзвичайно суворо.
Шляхом реорганізації
У 50-х рр. минулого століття на Буковині почали реорганізацію лісової галузі. У її результаті 24 грудня 1959-го засновано Хотинський комбінат лісового господарства лісової і деревообробної промисловості тресту «Чернівецьліс» Станіславського раднаргоспу. У його складі функціонували чотири лісництва, Клішківецький лісопункт та Новоселицький лісосклад. Усього таких лісокомбінатів в області було шість.
У 60-ті рр. на Хотинщині у лісогосподарських роботах почали використовувати бензопили. Березневого ранку 1960-го тишу хотинського лісу вперше розрізав звук пил «Дружба». З цього часу їх починають широко впроваджувати у практику лісозаготівель, а робітників зобов’язують якнайшвидше освоїти цей інструмент. В архівах зберігся наказ №224, яким 23 працівники лісгоспу на два тижні відправили на навчання із проведення рубок догляду за лісом з допомогою бензопил.

При заготівлі деревини під час суцільних рубок використовували електропили, які працювали з допомогою генераторних станцій. У Клішківецькому лісопункті для ведення лісозаготівельних робіт мали дев’ять пересувних електростанцій моделі ПЕС 12-200.
У 70-х рр. до Хотинського лісокомбінату приєднали Сокирянський із п’ятьма лісництвами та Вашківським лісопунктом. На початку 90-х підприємство реорганізували в Організацію орендарів Хотинського комбінату, а через два роки – у Хотинський держлісгосп. 29 березня 2007 р. створено державне підприємство «Хотинське лісове господарство», яке існує і донині. Щоправда, 2008-го з його складу було виділено ДП «Сокирянське лісове господарство», до якого відійшли приєднані 30 літ тому п’ять лісництв та лісопункт.
Третє покоління лісівників
За 70 літ у Хотинському лісгоспі встигли відпрацювати два-три покоління лісівників. До роботи тепер уже стали внуки перших лісових трударів. Протягом багаторічної історії підприємство кілька разів реорганізовували. Змінювалися також директори та керівники структурних підрозділів. За цей час сформувалися цілі лісівничі династії. У лісгоспі працювали три покоління Нігайчуків із с. Чепоноси, Мельничуків із Ржавинців, Балахтарів із Поляни, Ткачів і Тимчуків із Шилівців, Карбунарів із Колінківців, Каралашів і Головатих-Томових із Млинків, Паращуків із Малинців, Чулеїв та Чебанів із Клішківців. Саме ці лісівники творили історію Хотинського лісгоспу, докладали усіх зусиль для розвитку лісового господарства в районі. Дійсно дивовижними є трудові долі лісника Клішківецького лісництва Михайла Рос­крута та лісника Хотинського лісництва Миколи Нігайчука. Вони пропрацювали по півстоліття на одному і тому ж обході!
Сьогодні лісгосп очолює Іван Вілянський.
Хотинський лісгосп гордиться тими своїми працівниками, які залишили помітний слід в історії лісового господарства. Рік у лісгоспі пропрацював Микола Протащук, який на початку 90-х став першим начальником Чернівецького обласного управління лісового господарства. Також на підприємстві починав свій трудовий шлях заслужений лісівник України Валерій Кашпор, який донедавна обіймав посаду головного лісничого облуправління.
Як би не змінювалося підприємство, упродовж усього часу пріоритетом його роботи були збереження і примноження лісового багатства Хотинщини. А сприяли цьому невтомні трударі, які роками працювали на благо лісового господарства краю.


Аліна АГОПШУК, Чернівецька обл.
Фото автора

Категория: До ювілею | Просмотров: 1224 | Добавил: Live | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Свіжий номер ЛВ
Читайте українське
Архів ЛВ
Календар
«  Липень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031