Сучасне життя надзвичайно динамічне та непередбачуване. Зараз ти в місті, через годину виїжджаєш на природу, знову повертаєшся додому... Спочатку ніби все було добре, аж тут негайно потрібен, наприклад, ліхтарик. Змінюється іще щось – і колеги запитують, чи нема в тебе випадково викрутки, пінцета або ж, наприклад, шила? І це вже не кажучи про банальну відкривачку, консервний ніж, штопор тощо. Як бути? Носити з собою цілий оберемок приладдя в очікуванні, коли саме той чи інший інструмент знадобиться, адже відомий Закон Мерфі переконує: щось не зовсім хороше рано чи пізно, але все ж станеться? Або ж вчинити інакше: мати під рукою найнеобхідніше – надійне, компактне, зручне та, до того ж, гарно впорядковане і бути готовим до будь-яких несподіванок? 

Вибір саме останнього варіанта привів до надзвичайної популярності сьогодні у світі так званих комплекті ... Читати далі »

Сірники – річ масового вжитку, яка є у кожному домі. Це такі собі «чарівні палички», які настільки міцно закріпилися у нашому побуті, що, здається, без них уже ніяк. Та, виявляється, знаємо ми про сірники надзвичайно мало.

СТЕЖКАМИ ІСТОРІЇ
…А почалося все з англійського аптекаря Джона Уокера, який жив у невеликому містечку Стоктон-он-Тіс і у вільний від роботи час займався різними хімічними дослідами. Жага до відкриттів викликала у його рідних паніку. Ще б пак! Зазвичай суміші, які готував експериментатор, при горінні видавали такий дим, що аж очі виїдало. І хтозна, можливо, могло вибухнути.
Але, як відомо, – наполегливим щастить, тож одного д ... Читати далі »

«Ах, пані, скільки сонця у вас!» – ці слова з поезії Олександра Олеся спадають на думку після знайомства з Оксаною Должко та  її лялечками. Кожен виріб, як і сама майстриня, випромінюють стільки сонця, позитиву й тепла!

Відроджувати національну традицію виготовлення іграшок Оксана Вікторівна розпочала після народження донечки.
– Хотілося, щоб дитина підростала в оточенні красивого і доброго, – каже співрозмовниця.
Але інтерес до давнього народного мистецтва виник в Оксани ще в дитинстві – пробудила його бабуся, котра змалку розповідала внучці про те, якими були ляльки раніше, і, змотуючи хустину, показувала, як приблизно виглядали мотанки.
Волинська майстриня ... Читати далі »

Киянин Микола Сиротенко за фахом театральний режисер. У його творчому доробку – майже півсотні вистав. Але він із дитинства захоплюється фотографією. Вже близько півстоліття чоловік уважно придивляється до кори дерев.

Мабуть, усі ми в дитинстві дивилися на хмари, деревину і бачили там образи, створені природою, – химерних тварин, людей. Микола Сиротенко перетворив це захоплення на мистецтво. Він об’їздив усю Україну (особливо любить Крим), був у Росії, Прибалтиці, на Кавказі, в Польщі й Болгарії – і зробив понад чотири тисячі фото. Митець помічає на корі дерев портрети і фотографує їх. У його збірці є портрети Конфуція, Леонардо да Вінчі, Антуана де Сент-Екзюпері, Чингісхана, Анатолія Солов ... Читати далі »

Перегортаю портфоліо співрозмовника. Серед зображень впізнаю обличчя всесвітньо відомих зірок, не знайомі, але привабливі і глибинні контури жіночих рис, елементи природи, філософські образи. За кожним малюнком прихована своя історія, емоції, враження, а ще – авторська майстерність і харизма. 

Лучанин Микола Муравський майже сім років мешкає у Чехії, в містечку Хоцень (Choceň). Свого часу навчився спілкуватися з деревом на «ти», ставши майстром з виготовлення меблів. Робота, яка близько межує з творчістю, де вмілість рук і фантазія – важливі, дещо має зв’язок із хобі художника-аматора. 
А починалося все з дитинства, точніше – з розповідей дідуся й бабусі, які дали поштовх до ... Читати далі »